Цитата:
>>> Как заманивают людей в террористическое сообщество? Деньгами, наркотиками, какими-то посулами, — весь этот, так сказать, неидеалистический фактор работает в полной мере. И не надо идеализировать каждого, кто вступает в это сообщество. Очень многие движимы исключительно жесткими прагматическими интересами — нажиться, завоевать, уворовать, схватить. То же использование сирийской нефти в полной мере свидетельствует о присутствии жажды наживы, завоевания. Но есть и люди честные или, по крайней мере, такие, кто вступает в ряды террористов действительно по религиозным мотивам. Уверен, что есть, ведь люди откликаются на призыв экстремистов чаще всего в мечетях, после молитвы, а как можно воздействовать на человека, который только что помолился, чтобы заставить его взять в руки оружие? Нужно связать его религиозные чувства, его веру совершенно конкретными аргументами, направленными, в том числе, на участие в боевых операциях и на всем прочем, что сопровождает террористическую деятельность. А что может быть аргументом — мы когда-нибудь об этом задумывались? «Ты становишься борцом за халифат». — «А что такое халифат?» — «А это такое общество, где в центре вера, Бог, где господствуют религиозные законы. Ты создаешь новую цивилизацию по отношению к той, что сейчас установлена в мире, — обезбоженная, секулярная и тоже радикальная в своем секуляризме».
Мы сейчас видим, что эта безбожная цивилизация действительно наступает, в том числе на права людей, которые провозглашаются чуть ли не высшей ценностью, — но вот крест носить нельзя. Можно проводить парады сексуальных меньшинств, это приветствуется, — а миллионная демонстрация французских христиан в защиту семейных ценностей разгоняется полицией. Если вы называете нетрадиционные отношения грехом, как велит нам Библия, и вы священник или пастор, то можете не просто лишиться возможности служить, но и отправиться в тюрьму.
Я могу и дальше продолжать приводить просто страшные примеры того, как наступает эта обезбоженная цивилизация. И вот ведь на что пальцем указывают молодым людям, которых соблазняют экстремисты. «Посмотрите, какой они строят мир — мир дьявольский, а мы вас приглашаем построить мир Божий». И на это откликаются, ради этого идут отдавать жизнь. Потом могут и наркотики использовать, и все что угодно, но для того чтобы человека возбудить на борьбу, нужно сперва показать ему врага. Что и делают, называя конкретные адреса и говоря, почему те или другие люди являются врагами по отношению к тебе, а может быть, и по отношению ко всему роду человеческому.
Поэтому примиряться надо не на основе борьбы с терроризмом. Нам всем нужно подумать о путях развития человеческой цивилизации, нам всем нужно подумать о том, как современное научно-техническое или, как теперь говорят, постиндустриальное общество соединить с теми духовными и религиозными ценностями, без которых человек жить не может. Можно Церковь притеснять, задвинуть, можно лишить людей возможности отправлять свои религиозные потребности, но религиозные чувства невозможно убить, и это хорошо известно. Нужно соединить человеческую свободу с нравственной ответственностью. Нужно дать возможность каждому человеку жить в соответствии с Божиим законом. Не нужно ограничивать проявление религиозных чувств и одновременно не нужно ограничивать свободу человеческого выбора. Если мы сумеем соединить все эти составляющие части, то построим жизнеспособную цивилизацию. А если не сумеем, то мы обречены на постоянную борьбу и на постоянные страдания. Нельзя путем перетягивания каната, путем победы одной модели над другой, путем создания неких искусственных форм человеческого общежития, которые не соответствуют ни нравственной природе, ни религиозному чувству, пытаться строить будущее. И если удастся человечеству добиться нравственного консенсуса, если удастся этот нравственный консенсус включить каким-то образом в международное право, в законодательство, то есть шанс на построение справедливой глобальной цивилизационной системы. >>>
Коментар: якщо замінити мечеть на храм РПЦ, то можна зрозуміти з чим ми маємо справу.
Мы сейчас видим, что эта безбожная цивилизация действительно наступает, в том числе на права людей, которые провозглашаются чуть ли не высшей ценностью, — но вот крест носить нельзя. Можно проводить парады сексуальных меньшинств, это приветствуется, — а миллионная демонстрация французских христиан в защиту семейных ценностей разгоняется полицией. Если вы называете нетрадиционные отношения грехом, как велит нам Библия, и вы священник или пастор, то можете не просто лишиться возможности служить, но и отправиться в тюрьму.
Я могу и дальше продолжать приводить просто страшные примеры того, как наступает эта обезбоженная цивилизация. И вот ведь на что пальцем указывают молодым людям, которых соблазняют экстремисты. «Посмотрите, какой они строят мир — мир дьявольский, а мы вас приглашаем построить мир Божий». И на это откликаются, ради этого идут отдавать жизнь. Потом могут и наркотики использовать, и все что угодно, но для того чтобы человека возбудить на борьбу, нужно сперва показать ему врага. Что и делают, называя конкретные адреса и говоря, почему те или другие люди являются врагами по отношению к тебе, а может быть, и по отношению ко всему роду человеческому.
Поэтому примиряться надо не на основе борьбы с терроризмом. Нам всем нужно подумать о путях развития человеческой цивилизации, нам всем нужно подумать о том, как современное научно-техническое или, как теперь говорят, постиндустриальное общество соединить с теми духовными и религиозными ценностями, без которых человек жить не может. Можно Церковь притеснять, задвинуть, можно лишить людей возможности отправлять свои религиозные потребности, но религиозные чувства невозможно убить, и это хорошо известно. Нужно соединить человеческую свободу с нравственной ответственностью. Нужно дать возможность каждому человеку жить в соответствии с Божиим законом. Не нужно ограничивать проявление религиозных чувств и одновременно не нужно ограничивать свободу человеческого выбора. Если мы сумеем соединить все эти составляющие части, то построим жизнеспособную цивилизацию. А если не сумеем, то мы обречены на постоянную борьбу и на постоянные страдания. Нельзя путем перетягивания каната, путем победы одной модели над другой, путем создания неких искусственных форм человеческого общежития, которые не соответствуют ни нравственной природе, ни религиозному чувству, пытаться строить будущее. И если удастся человечеству добиться нравственного консенсуса, если удастся этот нравственный консенсус включить каким-то образом в международное право, в законодательство, то есть шанс на построение справедливой глобальной цивилизационной системы. >>>
Коментар: якщо замінити мечеть на храм РПЦ, то можна зрозуміти з чим ми маємо справу.
Цитата:
>>> У меня только одна надежда, что существует Украинская Православная Церковь, Церковь-исповедница, которая сегодня реально объединяет народ. Ни одна политическая сила не объединяет народ, ни одна политическая сила не работает на соборную Украину, особенно те самые громко говорящие люди, которые провозглашают идею соборной Украины как свою политическую программу. Они не работают на эту программу, а работает Украинская Православная Церковь, которая объединяет и восток, и запад, и север, и юг, которая смиренно, но мужественно говорит правду, которая ведет людей к объединению, а ведь только так и только с этим объединительным фактором можно связывать благополучное будущее Украины.>>>
Коментар: УПЦ МП України не об'єднує. Ніколи групу людей не може об'єднати ідея, орієнтована на зовнішнє. Об'єднатись можна лише навколо внутрішнього. І я тут не маю на увазі байки деяких моїх співвітчизників, що УПЦ МП фінансує Москву. Фінансово якраз навпаки Москва допомагає УПЦ МП для того, щоб УПЦ МП дотримувалась лінії ідейного підпорядкування Москві, щоб дотримувались орієнтації на зовнішнє, яке не може об'єднати Україну. Основним у цьому зовнішньому є московська вимова церковнослов'янської мови. Балачками про сучасний екстремізм і тероризм патріарх Кіріл відволікає від усвідомлення, що московська вимова була нав'язана українцям таким же самим екстремістським і терористичним шляхом, нав'язана як фактор роз'єднання і засобу управління українцями. Сюда смотрі, а туда нє смотрі, - говорить українцям патріарх Кіріл між рядків, - не займайся відновленням своєї історичної вимови, говори, що на це нема часу, нагальної потреби, та й фінансів нема, на храми є фінанси, на відновлення української вимови цсл мови - фінансів нема, прикидайся дурником, що ти не розумієш питання, розповідай байки, що українці самі так захотіли і хочуть і т. д. А на допомогу актівізації "нєпонімающіх" є усі наявні засоби, які описані у першій цитаті про ісламський тероризм: як казав Мирослав Маринович, мрійливе заколисування у позачасовому літургійному дійстві. Але коли Маринович це писав, то російсько-православний тероризм ще тільки готувався і не був таким явним - то і відповідальність за мрійливий сон була менша. А зараз прокидатись треба терміново. Кому не вистачає рішучості - просто напросіться у друзі або духівники до солдатської вдови - таких знайти нині не важко і далеко їхати не треба.
Також для того, щоб не дивились, куда нє надо, російською владою у союзі з церквою (як відомо, воз'єднання церкви з державою в Росії значно просунулось у розвитку) знищувались і знищуються свідки того, на што нє надо смотрєть. Тут вам і раптові смерті генералів і пожежі в архівах і бібліотеках.
Це, можна сказати, я написав для адептів УПЦ МП. Але і для адептів інших конфесій у мене є слово: будьте реалістами: неможливо перебудувати за кілька років те, що будувалось кілька століть. Я не маю на увазі, що не треба працювати, але очікувати швидкого результату - це майже як рухатись назад.
Багато чого вже описано, не буду повторюватись.
1. Має бути контроль за доходами общин. Не за тим, куди УПЦ МП платить гроші, а хто фінансує УПЦ МП. Не треба тут сподіватись на якісь арешти чи конфіскації. Основний ефект - інформаційний: якщо вас фінансує Москва, то значить ви робите те, що вигідно Москві, бо Москва даремно грошей нікому не дає.
2. Вияснення позицій офіційних представників УПЦ МП щодо різних листівок, які росповсюджуються в УПЦ МП і дезінформують людей як щодо подій - сучасних і давніх, так і щодо понять. Якщо УПЦ МП офіційно не засудить свої провокаційні агітматеріали, то ініціювати судові процеси проти авторів і тих, хто розповсюджував, щодо приниження честі і гідності, наклепу, розпалюванні міжнаціональної ворожнечі і т. д. Між іншим, відсутність легітимізації української вимови церковнослов'янської мови - це теж можна підвести під усі згадані статті, бо це і є приниження честі і гідності українців, наклеп і розпалювання міжнаціональної ворожнечі через приниження однієї із слов'янських націй - українців, коли їм відмовляють у праві мати свою вимову спільнослов'янських текстів. Навіть якби такої вимови раніше не було, то українці мали б право на створення такої, але в тому і трагізм, що нічого видумувати не треба, а заважає лише лінь-матушка або гордість, що не хоче визнати свою помилку. І ця лінь або гордість коштує Україна занадто дорого, щоб Україна так довго закривала на це очі. Церковникам з УПЦ МП треба усвідомити, що російська вимова цсл мови - це зовнішнє, і воно ніколи не об'єднає Україну, скільки б ви не возносили руки до неба і не молились про об'єднання і мир. Українська вимова цсл мови - це водночас і внутрішнє і не дуже радикальне, і тому не може спричинити конфронтації. Хочете миру - хоч пальцем поворухніть щось реально, а не все "Боже, дай Україні мир, а мені дай миру і спокою ще більше". Ми вже й так всі ці більш як двадцять років незалежності все служили в УПЦ МП російською вимовою - яку ми отримали за це вдячність? Війну? Тож який сенс і надалі продовжувати підтримувати тих, хто за добре діло для них йде війною? Чи не було б більш розумно зробити добре діло тим, хто може бути за це вдячним, - українцям? Тим більше, що вони так давно і так гостро цього потребують...
Коментар: УПЦ МП України не об'єднує. Ніколи групу людей не може об'єднати ідея, орієнтована на зовнішнє. Об'єднатись можна лише навколо внутрішнього. І я тут не маю на увазі байки деяких моїх співвітчизників, що УПЦ МП фінансує Москву. Фінансово якраз навпаки Москва допомагає УПЦ МП для того, щоб УПЦ МП дотримувалась лінії ідейного підпорядкування Москві, щоб дотримувались орієнтації на зовнішнє, яке не може об'єднати Україну. Основним у цьому зовнішньому є московська вимова церковнослов'янської мови. Балачками про сучасний екстремізм і тероризм патріарх Кіріл відволікає від усвідомлення, що московська вимова була нав'язана українцям таким же самим екстремістським і терористичним шляхом, нав'язана як фактор роз'єднання і засобу управління українцями. Сюда смотрі, а туда нє смотрі, - говорить українцям патріарх Кіріл між рядків, - не займайся відновленням своєї історичної вимови, говори, що на це нема часу, нагальної потреби, та й фінансів нема, на храми є фінанси, на відновлення української вимови цсл мови - фінансів нема, прикидайся дурником, що ти не розумієш питання, розповідай байки, що українці самі так захотіли і хочуть і т. д. А на допомогу актівізації "нєпонімающіх" є усі наявні засоби, які описані у першій цитаті про ісламський тероризм: як казав Мирослав Маринович, мрійливе заколисування у позачасовому літургійному дійстві. Але коли Маринович це писав, то російсько-православний тероризм ще тільки готувався і не був таким явним - то і відповідальність за мрійливий сон була менша. А зараз прокидатись треба терміново. Кому не вистачає рішучості - просто напросіться у друзі або духівники до солдатської вдови - таких знайти нині не важко і далеко їхати не треба.
Також для того, щоб не дивились, куда нє надо, російською владою у союзі з церквою (як відомо, воз'єднання церкви з державою в Росії значно просунулось у розвитку) знищувались і знищуються свідки того, на што нє надо смотрєть. Тут вам і раптові смерті генералів і пожежі в архівах і бібліотеках.
Це, можна сказати, я написав для адептів УПЦ МП. Але і для адептів інших конфесій у мене є слово: будьте реалістами: неможливо перебудувати за кілька років те, що будувалось кілька століть. Я не маю на увазі, що не треба працювати, але очікувати швидкого результату - це майже як рухатись назад.
Багато чого вже описано, не буду повторюватись.
1. Має бути контроль за доходами общин. Не за тим, куди УПЦ МП платить гроші, а хто фінансує УПЦ МП. Не треба тут сподіватись на якісь арешти чи конфіскації. Основний ефект - інформаційний: якщо вас фінансує Москва, то значить ви робите те, що вигідно Москві, бо Москва даремно грошей нікому не дає.
2. Вияснення позицій офіційних представників УПЦ МП щодо різних листівок, які росповсюджуються в УПЦ МП і дезінформують людей як щодо подій - сучасних і давніх, так і щодо понять. Якщо УПЦ МП офіційно не засудить свої провокаційні агітматеріали, то ініціювати судові процеси проти авторів і тих, хто розповсюджував, щодо приниження честі і гідності, наклепу, розпалюванні міжнаціональної ворожнечі і т. д. Між іншим, відсутність легітимізації української вимови церковнослов'янської мови - це теж можна підвести під усі згадані статті, бо це і є приниження честі і гідності українців, наклеп і розпалювання міжнаціональної ворожнечі через приниження однієї із слов'янських націй - українців, коли їм відмовляють у праві мати свою вимову спільнослов'янських текстів. Навіть якби такої вимови раніше не було, то українці мали б право на створення такої, але в тому і трагізм, що нічого видумувати не треба, а заважає лише лінь-матушка або гордість, що не хоче визнати свою помилку. І ця лінь або гордість коштує Україна занадто дорого, щоб Україна так довго закривала на це очі. Церковникам з УПЦ МП треба усвідомити, що російська вимова цсл мови - це зовнішнє, і воно ніколи не об'єднає Україну, скільки б ви не возносили руки до неба і не молились про об'єднання і мир. Українська вимова цсл мови - це водночас і внутрішнє і не дуже радикальне, і тому не може спричинити конфронтації. Хочете миру - хоч пальцем поворухніть щось реально, а не все "Боже, дай Україні мир, а мені дай миру і спокою ще більше". Ми вже й так всі ці більш як двадцять років незалежності все служили в УПЦ МП російською вимовою - яку ми отримали за це вдячність? Війну? Тож який сенс і надалі продовжувати підтримувати тих, хто за добре діло для них йде війною? Чи не було б більш розумно зробити добре діло тим, хто може бути за це вдячним, - українцям? Тим більше, що вони так давно і так гостро цього потребують...
Немає коментарів:
Дописати коментар