суботу, 11 листопада 2017 р.

Ілюстрація хорів небесних сил

 А. Радивиловський. Огородок Марії Богородиці.
  Перше слово на Собор Архистратига Михаїла


  Якож тут Михаїл святий на том валном своєм соборі спорядил Ангелов своїх до отданя благодаренія, чести і поклону Богу? Так: 
 Хор Ангелов ідет до Маєстату Бозкого, маючи на Хоругві своєй вираженую Покору і Послушенство Христово, при таком написі: Смирив себе, послушлив бив даже до смерти, смерти же Крестній. А приступаючи до отданя чести, поклону і благодаренія Богу, мовит: Хвалим Тя, Господи, творящаго смиренния на висоту і погибшая воздвизающаго. Хвалим Тя, яко низложил єси силния с Престол і вознесл єси смиренния. Кто яко Бог? 
 Хор Архангелов ідет до Маєстату Бозкого, маючи на Хоругві своєй вираженую тайну Воплощенія Христового Пресвятую Богородицу з Христом Спасителем, при таком написі: Єгда прийде кончина літом, посла Бог Сина Своєго Єдинороднаго, Раждаємаго от жени. І показуючи оную не тилко нам, але і себі бити непонятую, при отданю чести, поклону і благодаренія, мовит: Род Єго кто ісповість? Кто яко Бог?
  Хор Сил ідет до Маєстату Бозкого, маючи на Хоругві своєй виражениє всі Чудеса Христови, коториє чинил на землі, хорих улічаючи, сліпих просвіщаючи, мертвих воскрешаючи, при таком написі: Ти єси Бог творяй чудеса. І приступуючи до отданя чести, поклону і благодаренія Богу, мовит: Чуден єси, Господи, і чудна діла Твоя! Кто яко Бог?
  Хор Властій ідет до Маєстату Бозкого, маючи на Хоругві вираженії Звітязтва Христови над діаволом, смертію і світом, при таком написі: На аспида і василиска наступиши, і попереши лва і змія; і - Дерзайте, яко Аз побідих мир. А отдаючи за звітязтво честь, поклон і благодареніє Богу, мовит: Кто яко Бог, кріпок і силен, Господь силен в брані? 
  Хор Князей (Начал) ідет до Маєстату Бозкого, маючи на Хоругві своєй вираженую Честь і Учтивость, которую Христос виражал Отцеві своєму, при таковом написі: Яже Аз глаголю, якоже рече Мні Отец, тако глаголю. Чту Отца Моєго. А воздаючи честь, поклон і благодареніє Богу, мовит з псаломником: Принесіте Господеві славу і честь, принесіте Господеві славу імени Єго. Кто яко Бог?
  Хор Господствій ідет до Маєстату Бозкого, маючи на Хоругві своєй виражений єдиновладний Ряд і Звірхность Христову над Церквію, так воюючею, яко і триумфуючею, при таком написі: Того дал єст Главу вишше всіх Церквій. А при отданю чести, поклону і благодаренія волают з Михаїлом святим: Цар царствующих і Господь господствующих Христос. Кто яко Бог?
  Хор Престолов ідет до Маєстату Бозкого, маючи Хоругов, на которой єст вираженая Моц судовая Христова, при таком написі: Отец не судит нікомуже, но суд весь дасть Синові, да всі чтут Сина, якоже чтут Отца. А отдаючи честь, поклон і благодареніє Богу, волают: О, Глубина Богатства і Премудрости і Разума Божія! Яко не іспитані судове Єго і неізлідовані путіє Єго. Кто яко Бог? 
  Хор Херувимов ідет до Маєстату Бозкого, маючи на Хоругві своєй вираженую Премудрость Христову, так в створеню світа, яко і в откупеню человіка, при таком написі: Вся премудростію сотворил єси. А чинячи честь, поклон і благодареніє Богу, мовит: Безвістная і тайная Премудрости Твоєя явил єси нам. Кто яко Бог?
 Хор Серафимов ідет до Маєстату Бозкого, маючи на Хоругві своєй вираженую Любов Христову ку народу людскому, при таком написі: Якоже возлюби мя Отец, і Аз возлюбих вас. А при отданю чести, поклону і благодаренія Богу, мовит: Боже, тако возлюбил єси Мир, яко Сина своєго єдинороднаго дал єси, да всяк віруяй вонь, не погибнет, но імать живот вічний. Кто яко Бог?


Не всяке прохання про милосердя варте виконання

  
  О як много єст і теперішних часов людей, в том Євангелскому сему Богачу подобних! Коториї гди мало заплачут за гріхи свої, то уже розуміют, же тоєю єдиною кроплею слезною угасят огонь пекельний, которий їм єст за гріхи зготованний. Розуміют, же отпокутовали уже; але ошукиваются на том барзо, бо малая і легкая скруха засліпляєт їх рачей, а нежели досить чинит за гріхи, ведлуг слов Павла святаго: Даде їм Бог дух умиленія, очі не видіти, і уши не слишати. Дивная річ: скруху залецаєт Павел святий, а тут же ораз при ней кладет сліпоту і глухоту! Что тут за злученє скрухи з сліпотою і глухотою? Що ж би того била за причина? Подобно тая, іж чрез тоє научал Павел святий Римлян, же не тилко за єго віку били такії люде, але і за нашего міли бити, коториї умилишася нічто на сердцу своєм, троха заплачут за гріхи свої, і розуміют, же тим уже прешлиє гріхи свої згладили, же досить уже за ониє учинили, але тая легкая і малая скруха сліпит їх і глушит, же не смотрят уже назад, то єст на прешлиє свої гріхи не помнят, аби за ониє належите покутовали, о чом так єдин Церковний Учитель мовит: Чили той рожай умиленія не засліпляєт очей? Чили ушей не заглушаєт тих, коториї великіє і тажкіє гріхи пополнивши, розуміют, же ониє без плодов Покаянія малими слезами зглажают? Же теди таким бил в нинішнем Євангелії вспомнений Богач, для того просячи Авраама о милосердіє, не упросил оного; і овшем на посрамленіє своє услишал: Чадо, помяни, яко восприял єси благая в животі твоєм.

А. Радивиловський. Вінець Христов. Слово на неділю 22-гу.