Про три П

  Була у Ющенка ідеологія трьох П: порядність, професійність і патріотизм. Як на мене, то ця ідеологія містить хибу, бо важко уявити, щоб порядна людина була непатріотом. Тобто порядність може зумовлювати патріотизм, але що то за патріотизм такий, якщо він непорядний? :)
  До того ж, тих два П, що залишились, не є рівнозначні. Гарно про це писали ще класики:

  Свифт в своем "Гулливере" дает совет "при выборе лиц для занятия правительственных должностей обращать больше внимания на нравственные качества этих лиц, чем на их способности и таланты". По его мнению, "самые высшие умственные дарования не могут заменить нравственных качеств, и потому опаснее всего поручать правительственные должности даровитым лицам без нравственных устоев, так как при добром намерении ошибка от незнания не может иметь таких роковых последствий для общественного блага, как деятельность нравственно испорченного от природы человека, который, благодаря талантам, имеет возможность еще более развить и скрыть свою порочность".

  Можна згадати і практичне використання "непрофесійних" підходів у розвинутих країнах. Наприклад, суд присяжних - це непрофесійно, але це вважається справедливим і ефективним. Тобто у питаннях суспільних взаємовідносих демократичний і розвинутий світ часто нехтує професіоналізмом заради порядності, безпристрасності владних суджень і тим визнає порядність більш важливою у суспільно-політичних питаннях. В той же час більш відсталі суспільства з тягою до абсолютного монархізму цією тягою підтвержують протилежну прихильність - досвіду і професіоналізму перед порядністю (от є у нас лідер, і він найкраще знає, як нас всіх любити, да). Кожен вибирає у міру свого розвитку, виходить.

  Може, когось розчарую, але я монархіст переважно саме тому, що я розумію, що монархія може бути технологічно продуманою і суспільно ефективною, а не через якусь сакральність монархії. І в той же час я демократ, бо так, як монархія загалом виявляє професіоналізм, так демократія виявляє порядність. А порядність важливіша за професіоналізм. І не тільки у цьому світі.

  

Монархії і технології

  Технології – то невичерпний ресурс. Якщо визначати фінансування монарха фіксованим відсотком від ВВП, то навіть Януковича в молодості можна було б ставити на монарха, і він би був ефективним і корисним монархом, бо мав би пряму матеріальну зацікавленість розвивати країну. Януковичу, звісно, вже пізно ставати монархом не за віком, а за статками, бо друга умова успішного впровадження монархії в наших умовах – щоб претендент мав порівняно нижчі статки, ніж прогнозоване фінансування монархії. Як фінансовий інструмент (у порівнянні з відкатами хоча б) монархія для Януковича – це дуже дрібна річ, і цінувати він її не буде.