Закон державний ніколи не буде настільки ж досконалим, як закон Божий. Але закон Божий ніколи не буде таким інструктованим (чітким для виконання), як закон державний. Не знаєш, як діяти (через недостачу гармонізуючої інформації), - дій по закону державному - чіткому і ясному. Не хочеш діяти по державному закону (через його моральну недосконалість) - дій по совісті (совісті, можна сказати, християнсько-інтегральній - такій, яка судить справедливо, не дивлячись на обличчя та інші зовнішні ознаки).
Іноді між церковною конфесією і державою може виникнути конфлікт через різне розуміння потреб людей і напрямків розвитку суспільства. Церква може впливати на державу дуже сильно, коли має певну монополію в суспільстві. Церква тоді стає частиною влади, і, відповідно, несе за це відповідальність перед Космосом, так би мовити :) В Україні такої монополії нема, і церква не має домінуючого впливу на державу. І в такій ситуації більш держава впливає на церкву через державні закони, виконавчу і судову влади, спецслужби. Але і відповідальність падає вже більше не на церкви, а на владні структури. Це просте правило Космосу: влада=відповідальність.
При відсутності конфесійної монополії церкви постають у державному житті як свого роду громадські організації - інституції громадянського суспільства. Сильні і численні громадські організації - це ознака сильної держави, і совісні держслужбовці мали б підтримувати громадські організації. Тільки є один виняток: громадські організації, що містять у собі антидержавні ознаки. Таким організаціям владні структури зобов'язані протидіяти. Але протидія не може спиратись на свавілля: люди повинні чітко розуміти, що спецслужби, наприклад, протидіють певним організаціям тільки тому, що ці організації протидіють самим цим людям - протидіють громадянам України, позбавляючи їх права на самореалізацію. Тобто має бути чітка доказова база, що якась організація загалом чи окремі її члени чинять антинародні дії, які повинні бути припинені. Ефективність дій спецслужб визначається тим, наскільки суспільство схвалює їхні дії, і наскільки ці дії об'єднують-інтегрують суспільство. Це дві рівнозначні ознаки.
Для досягнення цих цілей не достатньо лише волі і досвіду в розробці самих операцій, але має бути також відповідна законодавча база. Така проза життя, що антидержавні елементи можуть і приймати закони держави. І тому завдання всіх людей (адже всі ми своїми діями, голосуванням впливаємо певною мірою на прийняття законів і, відповідно, розвиток держави), а ще більше - тих, хто має певний авторитет і вплив на владу - перш за все сприяти тому, щоб у владу приходили люди, які приймають закони в інтерасах держави і народу. Бо в умовах недосконалості закону, порушуючи закон державний заради закону морального, ми все ж посилюємо дезінтеграцію суспільства. Але маємо те, що маємо, і маємо моральний обов'язок працювати в цих умовах, які є. Але правило рівнозначності ознак схвалення і інтегративності дій, і визначення ефективності дії по сумарному значенню цих ознак - це правило діє при будь-яких законах. Хай допомагає Бог вам у добрих ділах.
Немає коментарів:
Дописати коментар