Символіка з'єднання хвостів лисиць досить проста: роздумувати про те, чим закінчаться сьогоднішні наші дії. Для отців і братів з УПЦ МП я можу розповісти:
Десь через років двісті якийсь будівельник, копаючи фундамент для своєї хатинки, що з краю села, наштовхнеться лопатою на якісь трухляві кістки. Біля кісток лежатиме запаяний скляний футляр з вибитим прізвищем "Зозуля Віктор" і іконкою. Перевернувши футляр текстом до себе, будівельник заверещить: Ах ти ж москалюка паршива!!!
Так, через двісті років дослідники і археологи визначать, що я був московітом. А чому? Тому що я купив іконку в самому що не є западеньському монастирі УПЦ МП - Почаївській Лаврі. І на зворотній стороні написана молитва - не церковно-слов'янською мовою, а московською транслітерацією церковно-слов'янської мови. І хто ж я після цього, як не москаль?
Звісно, через двісті років археологи і дослідники, мабуть, будуть не набагато розумніші за теперішніх, і вони не здогадаються, що навіть цю вимову я здатен читати ось так:
Молитва Пресвятой Богородиці в честь ікони Єе, іменуємой "Прибавленіє ума".
День празднованія 15 августа.
Богородице Пречистая, Доме, єгоже созда Себі Премудрость Божія, даров духовних Подательнице, от мира к премирним ум наш возводящая і всіх к познанію разума приводящая! Приймо молебноє пініє от нас, недостойних раб Твоїх, с вірою і умиленієм покланяющихся пред пречистим образом Твоїм. Умоли Сина Твоєго і Бога нашего, да даруєт властем нашим мудрость і силу, судіям правду і нелицеприятіє, пастирем мудрость духовную, ревность і бдініє о душах наших, наставником смиренномудріє, чадом послушаніє, всім же нам дух разума і благочестія, дух смиренія і кротости, дух чистоти і правди. І нині, Всепітая, Вселюбимая наша Мати, подай нам ума прибавленіє, умири, соєдини во вражді і разділенії сущія і положи їм соуз любве неразрішимий, всіх заблуждших от неразумія к світу істини Христови обрати, страху Божію, воздержанію і трудолюбію настави, слово премудрости і душеполезноє знаніє просящим даруй, осіни нас вічною радостію, Херувимов світлійши і Серафимов честнійши сущая. Ми же, славная діла і многоразумную премудрость Божію в мирі і жизні нашей видяще, устранимся земния суєти і ізлишних житейских попеченій, і ум, сердце наше на Небеса возведем, яко да Твоїм заступленієм і помощію славу, хвалу, благодареніє і поклоненіє за вся в Троїці славимому Богу і всіх создателю возсилаєм, нині і присно і во віки віков. Амінь.
Москаляку - на гиляку! - закричить знову будівельник і розвіє, попередньо розтрощивши, ні в чому не повинні трухляві кістки.
Ось так. На гріх штовхаєте нещасного будівельника.
Це я почитав про єпархіальні збори УПЦ МП. Скажете: та ти, чому не помічаєш позитивів?
Відповідаю:
Преп. Симеон Новий Богослов. 152 діяльні та богословські глави.
112. Того, хто дав милостиню сотні людей, а міг і іншим дати, напоїти і нагодувати багатьох, що просять його, але відправив прохачів із порожніми руками, судити буде Христос, бо він Христа не нагодував. Бо ж у всіх них присутній Він сам, як і в кожному найменшому, якому даємо їсти.
117. Це може видатись всім обтяжливим, тому й візьмуться говорити в собі: "Хто це все може виконати, щоб усім послужити, всіх нагодувати і нікого з них не зневажити?" Але нехай почує слова апостола Павла, що виразно каже:"Любов до Христа спонукує в нас цю думку: коли один умер за всіх, то всі померли" (2 Кр. 5.14).
Звісно, що говориться про матеріальну милостиню, те можна сказати і про духовну. Дати зелене світло українській вимові цсл мови - це милостиня українцям. І не було б гріха, аби для духовенства це було зробити важко. Але в тому і біда, що зробити це зовсім легко, але робити цього не хочуть.
Суд не забариться.
Немає коментарів:
Дописати коментар