Сонце ходить по колу

Сонце ходить по колу                               

А всяка Божа твар - по Божому глаголу  

Поки сонцю по колу ходить не престати

Доти тварі Божій людини не вреждати   

(заклинання проти змій і інших гадів)

  Прийняли хлопчика-сироту пожити в себе вдома. В нього є в селі хата, але дуже самому там йому сумно. 31 рік. Без явних ознак слабоумства. Три дні назад він називав мене Вітею. Позавчора він називав мене Олегом. Вчора назвав Ігорем. Я сів собі і думаю наодинці вголос: хто ж я такий насправді? Може, я - Сірожа?.. Хлопчик не міг чути ці мої слова. Але шо ви думаєте: граю я собі на піаніно, а він підходить до мене, дивиться так серйозно прямо в очі і каже: чуєш, Сірожа!.. Добре, шо я сидів на стільці, а то, може, і впав би від такої серйозності. 

  Ну, і шо я буду робив? Тут же "живим в помощі" не обійтись... 

  Але будьмо благодушні: митрополит Онуфрій обіцяв нам забезпечити умови для спасіння. А що може бути кращим для спасіння, ніж робота в кар'єрі за окраєць хліба?

  

Не слід недооцінювати російський науково-технічний потенціал

– Все эти шарашки повелись с девятьсот тридцатого года, как стали инженеров косяками гнать. Первая была на Фуркасовском, проект Беломора составляли. Потом – рамзинская. Опыт понравился. На воле невозможно собрать в одной конструкторской группе двух больших инженеров или двох больших ученых: начинают бороться за имя, за славу, за сталинскую премию, обязательно один другого выживает. Поэтому все конструкторские бюро на воле – это бледный кружок вокруг одной яркой головы. А на шарашке? Ни слава, ни деньги никому не грозят. Николаю Николаичу полстакана сметаны и Петру Петровичу полстакана сметаны. Дюжина медведей мирно живет в одной берлоге, потому что деться некуда. Поиграют в шахматишки, покурят – скучно. Может, изобретем что-нибудь? Давайте! Так создано многое в нашей науке! И в этом – основная идея шарашек...

  – Друзья! Новость!! Бобынина куда-то повезли!

А. Солженицын. В круге первом.