Знову і знову трапляються неприємні сюрпризи з ложкою дьогтю в бочці меду. Українці - чи то самі по собі, чи хтось їх підштовхує вправно - ніяк не можуть позбутись дурної звички вживати у ніби схвальному значенні словосполучення "гордий народ". Панове, незнання законів фізики не звільняє від їх неминучої дії. Так само і незнання теологічних визначень не звільняє від наслідків їх неправильного використання. Отже, у християнській теологій слово "гордий" не може мати позитивного значення. Слово "гордий" теологічно є синонімом слів "тупий", "дурний", "безглуздий", "глупий" і т. д. Якщо ви бачите тут позитивне значення, то чи не варто мені почати вам співчувати? Коли ще на зорі гласності, незалежності і відкриття широкого доступу до богословської літератури виникали дискусії і висновки, що "гордість" - це одне, а "гординя" - це зовсім інше, то можна було списати це на необізнаність, що зумовлена зовнішніми обставинами; але тепер, після стількох років неув'язненого християнства, бути таким необізнаним - це справді гордість, тупість і безглуздість. Гординя - це велика гордість, а гордість - це мала гординя; різниця між ними - лише у кількості, а не у якості.
Значною мірою, мабуть, такі помилки (набагато трагічніші помилки, ніж комусь може здатись) зумовлені також слабкою обізнаністю з українською мовою. Для опису чого вдаються (помилково) до слова "гордий"? Цим словом ніби хочуть виявити здатність людини і нації до спротиву злу, здатність до самопожертви у цій боротьбі. Обрання слова "гордий" для такого вияву - це справжня зрада, панове. Горда людина - це якраз саме така людина, яка буде з тобою все життя, поки це їй вигідно, а коли стане раптом невигідно - гордий зрадить. Горда людина, нація - це той, хто здатен пожертвувати іншим заради себе (бо ж саме йому "є чим гордитись", а не іншому), а не навпаки. Використовуючи слово "гордий" як позитив ми програмуємо народ на зрадливість. Натомість здатність до спротиву злу називають мужністю, звитяжністю (на мою думку, найбільш відповідне у даному випадку), доблестю, героїчністю, відважністю, сміливістю... Чому замість стількох позитивних слів обирають негативне і невідповідне слово "гордий" - цікаве питання: чи автори тупі, чи горді?
Значною мірою, мабуть, такі помилки (набагато трагічніші помилки, ніж комусь може здатись) зумовлені також слабкою обізнаністю з українською мовою. Для опису чого вдаються (помилково) до слова "гордий"? Цим словом ніби хочуть виявити здатність людини і нації до спротиву злу, здатність до самопожертви у цій боротьбі. Обрання слова "гордий" для такого вияву - це справжня зрада, панове. Горда людина - це якраз саме така людина, яка буде з тобою все життя, поки це їй вигідно, а коли стане раптом невигідно - гордий зрадить. Горда людина, нація - це той, хто здатен пожертвувати іншим заради себе (бо ж саме йому "є чим гордитись", а не іншому), а не навпаки. Використовуючи слово "гордий" як позитив ми програмуємо народ на зрадливість. Натомість здатність до спротиву злу називають мужністю, звитяжністю (на мою думку, найбільш відповідне у даному випадку), доблестю, героїчністю, відважністю, сміливістю... Чому замість стількох позитивних слів обирають негативне і невідповідне слово "гордий" - цікаве питання: чи автори тупі, чи горді?
P. S. Хоча сам фільм, може, і хороший, але трейлер - гівно. Ізвінітє.
