Одна із властивостей заклинальних молитов, що, мабуть, не дуже добре досліджена, - властивість діагностична. Заперечувальна негативність молитви стає ніби тією позитивною землею, що не дає подвижнику злетіти в небо надто високо і нерозважливо від молитов позитивних, а потім болюче впасти. До вашої уваги - остання заклинальна молитва молебна за біснуватих із требника Петра Могили.
Заклинаю тя, гордині і всякоя злоби, лукавства же і одступства ізобрітателю і начальниче діаволе, превеликим, предивним, преславним, страшним і неізреченним, честі всякоя і поклона достойним, великоліпним іменем єдинаго в Троїці Святій славимого і покланяємаго, Отца, і Сина, і Святаго Духа, небо і землю і вся, яже на них видимая і невидимая, і тебе добра і свята од небитія сотворшаго, гордості же ради і возношенія твоєго ізвергшаго тя і всіх споспішников твоєя злоби нечистих духов с небес, і узами мрака связавшим: убойся сего, осужденниче, і скоро ізийди од созданія Єго. Заклинаю тя, вселукавий враже человіческаго рода, древній змію, превеликим і страшним іменем Господа нашего Ісуса Христа, Єму же всяко коліно небесних і земних, і преісподніх с трепетом покланяєтся: убойся сего, проклятий низверженниче, ізийди, устранися і одіди од созданія сего. Заклинаю тя і запріщаю ті спасительним воплощенієм Господа нашего Ісуса Христа і преславним Єго од Приснодіви Марії Рождеством, імже ключа дівства невредив, ціла сохрани: убойся сего, істини сопротивниче, і одіди од созданія Єго. Заклинаю тебе, всіх злих іскусителя, плотію осмодневно обрізавшимся Господем і четиридесятаго дне Дівою Матерією в Ієрусалим приведеним, і на об'ятіях праведного Симеона возлегшим, і дванадесятолітен возрастом сий возшедшим в Ієрусалим і посреді учителій сідшим, і разумом своїм Божественним і одвіти предивними всіх послушающих удивившим: убойся сего одступниче мерзкий і скоро ізийди. Заклинаю тя, скверний демоне, Господем в Іордані плотію крещшимся і Духом Святим в образі голубином сошедшим Нань, і гласом Отчіїм с небесе бившим: "Ти єси Син Мой возлюблений, в Тебі благоволих": убойся сего, безстудний лестче і одіди і ктому не возвратися. Заклинаю тя, погибельний душе, четиридесят дній і четиридесят нощій постившимся і твоє іскушеніє, діаволе, побідившим, рек: "Не іскусиши Господа Бога твоєго": убойся сего всякоя лжи отче і абіє од созданія сего устранися. Заклинаю тя, діаволе, Богом воплощенним, на землі явльшимся і с человіки пожившим, неіщетная благодіянія сотворшим і путь спасенія мирові показавшим, і повелінія спасительная давшим, і біси словом прогнавшим, і различния недуги ісцілившим: убойся сего, адский вселукавий смоче, вострепещи і устранися. Заклинаю тя, адский всепагубний льве, прокаженния очистившим, сліпия прозріти, німия глаголати, глухія слишати, хромия ходити, раслабленния востати сотворшим і мертвия воскресившим: убойся сего, ісконний человікоубійцо діаволе, і скоро с трепетом одбіжи. Заклинаю тя, прегордий лукавства рачителю, смиренія путь нам показавшим, в низложеніє твоєя високія гордині, умовеніє ног святим своїм учеником і апостолом: убойся сего, гординею вознесийся і до ада низверженієм смиривийся, і абіє ізийди і біжи. Заклинаю тя, всякаго суровства і немилости ісполненний мучителю, на Тайной Своєй Вечері преєстественно существо хліба в Тіло Своє Пресвятоє, і существо вина в Кров Свою Пречестную претворивий, і вірним Своїм в снідь і питіє во оставленіє гріхов подавий, і сіє творити в Своє воспоминаніє повелівий: убойся того, всіх єресій ізобрітателю і нечестія всякаго кореню діаволе, і нічтоже умедли, но абіє ізийди і устранися. Заклинаю тя, всіх гріхов і погибелі істочниче, безкровною страшною животворящею же Жертвою Тіла і Крове Господа нашего Ісуса Христа, єю же вірнії спасаются, ти же і погибельная твоя сила іспражняєтся: убойся сея, непокаятельная злобо, мерзкий і нечистий душе, і біжи од созданія сего. Заклинаю тя, зависті глубино, преєстественною в вертограді молитвою Господнею і каплями крове, яко пот, од Пречистаго Тіла Єго на землі капнувшими: убойся сих, доброненависниче і погибелі сине, і скоро ізийди. Заклинаю тя, прелесті всякія істочниче, ізволившим ят, связан, бієн і веден ко Анні і Каїафі, заушен же, оплеван і люто мучим обнощ бити, і Пилату представшим, і од него много істязанним і битим, в хламиду наруганія облеченним, вінцем терновим обложенним, тростієм по главі бієнним, од Ірода укоренним і поруганним, і на смерть од Пилата осужденним: убойся сего, древняя злобо, всякія муки достойний, і Єго лютих болізній і страшних, нам же спасенних мук, імиже твою немощную силу сокруши, і вострепетав в бігство претворися. Заклинаю тя, с небесе спадшая деннице, на смерть ведомим Господем і крест Свой понесшим, і многая уничиженія і рани тогда од ведущих Єго спасенія нашего, погибелі же твоєя ради претерпівшим. Заклинаю тя, безстудний оболгателю і клеветниче, наго на Кресті посреді двою разбойнику распятим і четирма гвоздми пригвожденним, оцтом і желчію напоєнним, і лютими і неізглаголанними болізньми Єго, яже на Кресті нашего ради спасенія, осужденія же твоєго діля волею претерпі, і святими Пречистими кровій Єго нещадними ізліянії: убойся сих, Божий враже і лукавства істочниче, ужаснися і абіє ізийди. Заклинаю тя, безстудний оболгателю і клеветниче, седмію словес Господніх на Кресті на спасеніє наше, на твою же вічную погибель ізреченними і животворною Єго смертію, єю же ми ожихом, ти же умерщвлен еси: убойся сего, всякія благодаті вічно одчужденне, востени і скоро іщезни од созданія сего. Заклинаю тя, всякоя правди противниче, Тім, Єго же солнце на Кресті висяща видівше померче і земля вострепета, і завіса церковная раздрася, і Єго же силою каменіє распадошася і гроби одверзошася, і тілеса усопших святих восташа, і по воскресенії Єго внидоша в святий град і явишася многим: убойся сего, суровий мучителю і лукавства бездно, і скоро ізийди і устранися од созданія Єго. Заклинаю тя, развратниче вселукавий, прободенієм пречистаго ребра Господня, із него же істече кров і вода, в наше спасеніє і обновленіє, в твоє же конечноє сотреніє і сили твоєя сокрушеніє: убойся сего огня вічнаго вещество і скоро устранися. Заклинаю тя, безчинія всякаго і раздоров ізобрітателю, Боготілесним Господа нашего Ісуса Христа погребенієм і всесильним Єго в ад с душею і Божеством сошествієм, іже тамо силою Своєю Божественною тебе во злобі сильнаго злоначальника связа і силу твоєя злоби іспраздни, і душі праведних, тамо связаних, пліни, і со Собою, яко силен, в кріпості возведе: убойся сего, вічнаго Божіяго гніва наслідниче, і скоро од созданія Єго одіди. Заклинаю тя, крамольниче навітливий, смертію смерть поправшим і твою мучительскую державу раздрушившим, преславно же із мертвих силою Своєго Божества самовластно воскресшим Господем нашим Ісусом Христом: убойся сего кріпкаго Побідоносца, Божий сопротивоборче і погибельний сосуде, і трепетно воскочив устранися. Заклинаю тя, клятви і осужденія наслідниче, по воскресенії Своєм, апостолом Своїм преславно плотію явившимся і мир Свой тім і власть Свою на прогнаніє тебе давшим, і с ними риби печени і од пчел сот ядшим, і Фому прикосновенієм Своїх пречистих ребр, ручних же і ножних язв увірившим, і четирдесят дній на землі пребившим: убойся сего, вічния смерти повинниче, і скоро ізийди, і далече одскочи од созданія Єго. Заклинаю тя, мерзкий і всякія нечистоти ісполнений душе, плотію вознесшимся на небеса Господем нашим Ісус Христом, і на Престолі слави одесную Бога Отца сідящим, і в скончанії дній Пятьдесятниці по Своєму неложному обіщанію Духа Святаго од Отца ісходящаго на Своя апостоли в огненних язицех низпославшим, і тіх Богоразумієм, тіми же весь мир просвітившим, і од ідолослуженія к Себі обратившим, тебе же і твою лесть іспразднившим: убойся сего, всякоя злоби неістощимая пучино, вострепещи, убойся і одбіжи. Заклинаю тя, напрасний, сверіпий і напищенний душе, паки со славою многою на облаціх грядущим судити живим і мертвим, великим Богом і Спасителем нашим Ісус Христом, тебе же і всю споспішную злобную твою силу вічному огню в нескончаємия віки предати хотящим: убойся сего, душехищний звіру, огня же геєнскаго і вічния муки виновниче, ізийди, что медлиши, небесния брані побіжденний начальниче, одступи, Божий одступниче, устранися, Богом побіжденне хульниче, біжи, Христом іспраждненний і попраний враждоначальниче. Бог сильний в кріпості і кріпкий в силі, страшний в бранех і дивний в чудесех, Той тебі, милости недостойному, всякія неправди ісполненному і світоносія небеснаго лишенному прелеснику, кріпко і грозно мною, недостойним рабом Своїм, повеліваєт: одіди абіє од созданія сего в пустая і безводная міста, ідеже ніже человік, ніже звір обитаєт, і ктому во віки не возвратися к нему. Яко сила і держава, царство і слава, Христа Бога нашего, со Безначальним Єго Отцем, і с Пресвятим і Благим і Животворящим Єго Духом, нині і присно, і в безконечния віки віков, амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар