Зразки української поезії 17 ст. під гравюрами до Печерського патерика (частина друга)

Никита прельщен волком, в Хранителя виді,
В добрий стада Христова бисть пастир посліди.

Никита прельщен волком, в Хранителя виді,
В добрий стада Христова бисть пастир(ъ) посліди.

Никита прельщен волком, в Хранителя виде,
В добрый стада Христова бысть пастирь последи.

Лаврентій, Лаври силу на землі прослави,
Прославляющ, прославлен в Небі Царем слави.

Лаврентий, Лавры силу на земли прослави,
Прославляющ, прославлен в Небе Царем славы.

Алимпій писа вапи зрак святих, жизнь діли,
Образ неописаний зрит Божія сили.

Алимпій писа вапи зрак святих, жизнь діли,
Образ неописаний зрит Божія сили.

Алимпий писа вапы зрак святых, жизнь делы,
Образ неописанный зрит Божия силы.

Агапит врач зелієм снідним ісціляше,
Ісцілен Христом, іже Цвіт і брашно наше.

Агапит врач зелием снедным исцеляше,
Исцелен Христом, иже Цвет и брашно наше.

Григорій смерть водою под'ят, правди ради,
Обріте Води Жизні, днесь в горней Ограді.

Григорій смерть водою под'ят, правди ради,
Обріте Води Жизні, днесь в горней Ограді.

Григорий смерть водою подъят, правды ради,
Обрете Воды Жизни, днесь в горней Ограде.

Мойсей чистоти ради ізволи терпіти,
Боговидец єст, чист сий взийде Бога зріти.

Мойсей чистоти ради ізволи терпіти,
Боговидец єст(ъ), чист сий взийде Бога зріти.

Мойсей чистоты ради изволи терпети,
Боговидец есть, чист сий взыйде Бога зрети.

 Іоан, храня дівство, жив в землю вкопася,
З Дівственником Наперсним жити подвизася.

 Іоан, храня дівство, жив в землю вкопася,
З Дівственником Наперсним жити подвизася.

Иоанн, храня девство, жив в землю вкопася,
С Девственником Наперсным жити подвизася.

 Прохор з зелій с пепела пищу зді представи,
Христа Бога Человіка днесь насищен слави.

Прохор з зелій с пепела пищу зді представи,
Христа Бога Человіка днесь насищен слави.

Прохор с зелий с пепела пищу зде представи,
Христа Бога Человека днесь насищен слави.

Тут маємо чи не єдину особливість саме північноросійського написання "Человека" замість "Человѣка". Тріпотімо, українці. 

Марко глас єст Архангельск мертвих возбуждающ,
Феофіл с ним поток слез ада угашающ.

Марко глас єст(ъ) Архангельск мертвих возбуждающ,
Феофіл с ним поток слез ада угашающ.

Марко глас есть Архангельск мертвых возбуждающ,
Феофил с ним поток слез ада угашающ.

Феодор зде єст огнем іскушенно злато,
Василій тожде стрільним копанієм взято.

Феодор есть огнем искушенно злато,
Василий тожде стрельным копанием взято.

Пимин тілом немощен, духом бяше силен,
Од Ангелов пострижен, с Ангели вчинен.

Пимин телом немощен, духом бяше силен,
От Ангелов пострижен, с Ангелы вчинен.

Спиридон і Никодим з псалми готоваста
Хліб Христов, з гласом Ангел снідь слави прияста.

Спиридон і Никодим з псалми готоваста
Хліб Христов, з гласом Ангел снідь слави прияста.

Спиридон и Никодим с псалмы готоваста
Хлеб Христов, с гласом Ангел снедь славы прияста.

Євстратій Христу в смерті наслідник явися,
Днесь жизни сонаслідник с Христом воцарися.

Евстратий Христу в смерти наследник явися,
Днесь жизни сонаследник с Христом воцарися.

Никон на невидима Бога чая в пліні,
Невидимо ізбавлен, видит Єго нині.

Никон на невидима Бога чая в пліні,
Невидимо ізбавлен, видит Єго нині.

Никон на невидима Бога чая в плени,
Невидимо ізбавлен видит Бога нине.

Кукша крестя невірних, под вінец даст главу,
Пимин постник прозрів то, внийде с ним во славу.

Кукша крестя неверных, под венец даст главу,
Пимин постник прозрев то, внийде с ним во славу.

Афанасій мертв ожи і добрі в затворі,
Свідий плоть умерщвляти, восприя жизнь горі.

Афанасий мертв ожи и добре в затворе,
Сведый плоть умерщвляти, восприя жизнь горе.

На самій гравюрі у книзі читаємо уривок із молитви Іоана Золотоуста: Господи не лиши мене небесних Твоїх (Твоѣх) благ, Господи із(бави мя вічних мук)...

Никола повар, слави насищен, Святоша,
Князі Вратару, Небо Князі одверзоша.

Никола повар, славы насыщен, Святоша,
Князи Вратару, Небо Князи отверзоша.

"Чернѣгов" замість "Чернигов". 

Нифонт увіщаєт в Небі неразлучно жити, 
Недадий од Востока Россов разлучити.

Нифонт увещает в Небе наразлучно жити,
Недадый от Востока Россов разлучити.

Еразм украшей церков не возмогл умріти, 
Дондеже прият время душу украсити. 

Еразм украшей церков(ъ) не возмогл умріти, 
Дондеже прият время душу украсити.

Еразм украшей церковь не возмогл умрети, 
Дондеже прият время душу украсити. 

Нестор пиша житія і літа, труждася,
В книги живота в вічность на Небі вписася.

Нестор пиша жития и лета, труждася, 
В книги живота в вечность на Небе вписася.

Арефа дасть о взятом татьми славу Богу, 
Ідіже тать не крадет, приять славу многу.


Арефа дасть о взятом татьми славу Богу, 
Ідіже тать не крадет, приять славу многу.

Арефа даст о взятом татьми славу Богу, 
Идеже тать не крадет, прият славу многу.

Симон добрий бисть пастир, себе умерщвляше, 
Овца житіями самими пасяше. 


Симон добрий бисть пастир(ъ), себе умерщвляше, 
Овца житіями самими пасяше. 

Симон добрый бисть пастирь, себе умерщвляше, 
Овца житиями самыми пасяше. 

Тит за гніву побіду причтен благодаті, 
Од Ангелов под'ят бисть Ангельсько сіяти.

Тит за гніву побіду причтен благодаті, 
Од Ангелов под'ят бисть Ангельсько сіяти.

Тит за гнева победу причтен благодати, 
От Ангелов подъят бысть Ангельско сияти.

Полікарп од Симона житій добр слишатель, 
В живот вічний достойних плодов бисть ділатель.


Поликарп от Симона житий добр слишатель, 
В живот вечный достойных плодов бысть делатель.

Воістину воскресе, яже кості ріша,
Святи суть, жизнь і в себі по смерті явиша.

Воістину воскресе, яже кості ріша,
Святи суть, жизнь і в себі по смерті явиша.

Воистину воскресе, яже кости реша, 
Святи суть, жизнь и в себе по смерти явиша.

Зразки української поезії 17 ст. під гравюрами до Печерського патерика

  Підписи до гравюр печерських святих, що знаходимо у Печерському патерику 1661-го року, написані церковнослов'янською мовою переважно з українськими особливостями. Тим не менш, ці віршовані підписи слід розглядати як зразки саме української поезії, бо церковнослов'янської нації не існує, а серед тих націй, які послуговувались історично церковнослов'янською, саме до нації української ці зразки є найближчі. 

  Цей допис не є черговим дослідженням стародруків з метою довести історичність і повноправність української вимови церковнослов'янської. Для цієї мети більш підходять численні книги з тисячами сторінок прозою, які зовсім неможливо викласти в одному дописі. Але розгляд і транслітерацію підписів під гравюрами печерських святих викладаю тут радше для ширшого долучення до концентрованих зразків духовної української поезії минулих віків, що поєднана також з візуальними образами старовини. 

  Треба зазначити, що українські особливості церковнослов'янської в текстах під цими гравюрами трапляються досить часто - майже в кожному другому підписі, що складається переважно лише з двох рядків. Особисто я не можу позбутись відчуття, що автори навмисно підкреслювали українські відмінності, хоча робили це, як часто доводилось це робити в умовах підневільних, дещо таємниче. Переважно українські особливості розміщуються у кінцевих римованих складах. Якщо читати ці вірші московською вимовою, то можна сказати, що якщо рими дотримуватись не дуже суворо, то московською вони теж читаються нормально. Постає питання: чи загалом в даній роботі рима переважно дотримується суворо чи не дуже? І коли ми читаємо решту віршів без українських особливостей, то натрапляємо на майже дивовижну річ: в усіх них рима дотримується дуже суворо - не односкладово, а двоскладово з усією точністю. Автор ніби говорить нам: кожен може знайти у цих віршах своє: якщо не досліджувати тонко, то можна й віднести ці вірші до московських, але хто муж досконалий, той знайде, що нічого московського тут нема. Але автор не дає нам жорстких доказів своєї українськості, його докази розчинені в поезії. 

  Отже, викладаю самі гравюри і транслітерацію підписів під ними. Для зручності транслітерацію викладаю у трьох варіантах: українською, українською з підкресленими особливостями і московською. Повністю із твором можна ознайомитись за адресою. 

Христу Цареві в Руці, дана в сей Печаті
Книга Живота: Слова Животнаго Мати.
Томужде і ми Книгу Житій сих вручаєм,
Книга Єго да се подасть місто, чаєм.

Христу Цареві в Руці, дана в сей Печаті
Книга Живота: Слова Животнаго Мати.
Томужде і ми Книгу Житій сих вручаєм,
Книга Єго да се подасть місто, чаєм.

Христу Цареви в Руце, дана в сей Печати
Книга Живота: Слова Животнаго Мати.
Томужде и мы Книгу Житий сих вручаем,
Книга Его да се подаст место чаем.

  Маеться на увазі, що на цій гравюрі зображено, як Мати Божа, під час чесного Її Успіння, віддається в руки Царя Христа. Так само і книга житій печерських святих посвячується Господу, і висловлюється сподівання, що і читачі цієї книги досягнуть тих же райських помешкань. 

Антоній вселься в землю, умертви страсть тілу,
Славу мира в персть всели, аду попра силу.
Сице Россом даст образ трех враг побіждати,
Сподобися пред лицем Тройци ликовати.

Антоній вселься в землю, умертви страсть тілу,
Славу мира в персть всели, аду попра силу.
Сице Россом даст образ трех враг побіждати,
Сподобися пред лицем Тройци ликовати.

Антоний вселься в землю, умертви старсть телу,
Славу мира в персть всели, аду попра силу.
Сице Россом даст образ трех враг побеждати,
Сподобися пред лицем Тройцы ликовати.

Виноград із Єгипта в землю обіщанну,
С пещери, міста трудов, в Церков, Богом зданну,
Веселяще Россов, пренесеся тіло,
Дар Божий дастся в жертву, ста верху світило.

Виноград із Єгипта в землю обіщанну,
С пещери, міста трудов, в Церков(ъ), Богом зданну,
Веселяще Россов, пренесеся тіло,
Дар Божий дастся в жертву, ста верху світило.

Виноград из Египта в землю обещанну,
С пещеры, места трудов, в Церковь, Богом зданну,
Веселяще Россов, пренесеся тело,
Дар Божий дастся в жертву, ста верху светило.

Вірш на честь перенесення мощів преподобного Феодосія із печер до Успенського собору.

Симону Петру Церкви зданіє явленно;
Зді Симону Варягу то бисть одкровенно.
Одоліти ад і сей да не чаєт,
Вінец єй славу, Пояс силу обіщаєт.

Симону Петру Церкви здание явленно;
Зде Симону Варягу то бысть откровенно.
Одолети ад и сей да не чает,
Венец ей славу, Пояс силу обещает.

 Тут підпису віршованого нема. Чудеса при основанії церкви печерскія. Тексти нижнього ряду зображень: 1 - Явися Господь Антонію, 2 - Роса показа місце, 3 - Святослав нача копати.

Стефан Церкві Печерской вінцем показася,
Соверши єй начало, вінчающ вінчася.

Стефан Церкви Печерской венцем показася,
Соверши ей начало, венчающ венчася.

Варлаам возвращаєм в мир, пострада многа;
Странствуя в святая, достиже пред Бога.

Варлаам возвращаем в мир, пострада многа;
Странствуя в святая, достиже пред Бога.

Варлаам імі в подвигах крилі голубині,
Странствуя, принесе вітв Чину: в мирі нині.

Варлаам імі в подвигах крилі голубині,
Странствуя, принесе вітв(ъ) Чину: в мирі нині.

Варлаам име в подвигах крыле голубине,
Странствуя, принесе ветвь Чина: в мире нине.

Мається на увазі принесення преподобним Варлаамом церковних уставів від греків.

Ісая в Ростові возрастил єст віру:
Возрасл к Небу, Христова зрит возраста міру.

Ісая в Ростові возрастил єст(ъ) віру:
Возрасл к Небу, Христова зрит возраста міру.

Исая в Ростове возрастил есть веру:
Возрасл к Небу, Христова зрит возраста меру.

Між зображеннями підпис: Успеніє преподобнаго Ісаїї (Ісаиѣ) єпископа Ростовського сиротам питателя.

Даміан єрей, больних врачева елеєм,
Єлей радости прият, днесь с Христом Єреєм.


Даміан єрей, больних врачева елеєм, 
Єлей радости прият, днесь с Христом Єреєм.

Дамиан иерей, больных врачева елеем, 
Елей радости прият, днесь с Христом Иереем.

Ієремія, тайная зряще человіков:
Зрит нині одкровенні тайну Творца віков.


Ієремія, тайная зряще человіков:
Зрит нині одкровенні тайну Творца віков.

Иеремия, тайная зряще человеков:
Зрит нине откровенне тайну Творца веков.

Цікавий приклад аж двох взаємозамінностей в одному слові і на одному зображенні і підписі: на гравюрі написано - ЕРЕМИЯ, в підписі - ІЕРЕМѢЯ.

Матфей зряше подземних ефіопов яві:
Красніше паче земних лице зрит во славі.

Матфей зряше подземных эфиопов яве:
Краснейше паче земных лице зрит во славе.

Тут злі духи були бачені преподобним у вигляді темних істот - ефіопів. Наступна гравюра вже опише випадок, коли злі духи являлись і в образах білих і блискучих, тож не варто сильно перейматись цими зовнішніми ознаками.

Ісакій іскушен бі тьмою в лицу світа, 
Буйством мудрости горней взиска по вся літа.

Исакий искушен бе тьмою в лицу света, 
Буйством мудрости горней взыска по вся лета.

(Продовження - в наступному дописі)