К вечерне уж звонят колокола...
Помилки сприйняття і аутоагресія стаються через нерозробленість
вірної термінології і плутанину в термінах - коли термін не відображає
справжньої сутності. Плутанина нав'язується нечистими духами гордості,
що, без страху і благоговіння перед Богом, вважають виправданими такі
термінологічні обмани і маніпулювання. Маніпулювання термінологією -
найглибше і найруйнівніше. Але класична технологія - це не зміна змісту
терміна на протилежний,а зміна змісту терміна на перехідний, проміжний.
Брехня і злоба у своїх сутностях для кожної людини огидні і бридкі.
Тому, для обману, під позитивний термін створюються перехідні, образно
кажучи, мости - зони нестабільності,
з яких вже нерозважливу жертву "скидають у річку" і "рятують", але вже для
зовсім іншої сторони. Протидія цьому маніпулюванню полягає у наданні
правильних термінів відповідно до змісту. А оскільки істинна суть або
зміст проміжні і перехідні, то і вірні терміни теж будуть проміжні і
перехідні.
Як приклад: справді, хто б з українців після
стількох кривд від московитів дозволив би собі ходити в Україні в
московську церкву? Таких людей було б зовсім мало, якби в Україні
офіційно-термінологічно була
московська церква. Але в нас московської церкви ніби нема, а є УПЦ МП, і
цю приставку МП всіляко намагаються затерти з назви, але не з суті -
класичний приклад перехідного мосту нестабільності з "позитивною" для
жертви термінологією. Назвати церкву московською - може не сприйнятись,
бо церква не абсолютно московська, а перехідна. Правильний термін, що
відображає суть, - підмосковська церква.
Допомогти зрозуміти суть перехідних утворень може пісня "Подмосковные вечера".
"Не слышны в саду даже шорохи,
Всё здесь замерло до утра."
Умова здійснення маніпулювання - невідання жертви про перехідну сутність, тому потрібен режим секретності, щоб і "шороху" не було "до утра" - поки жертву не буде остаточно перетягнуто на московський бік, і вже в її голові без примусу саме буде світити розумове "сонце-утро" русского міра чи московського світла.
"Если б знали вы, как мне дороги
Подмосковные вечера,"
Ще одне підтвердження 1) секретності - "Если б знали вы", 2) важливості справи - "дороги", 2) замаскована суть - "вечера", а за ними ночі невідання, а потім і чужі "утра."
"Речка движется и не движется,
Вся из лунного серебра.
Песня слышится и не слышится
В эти тихие вечера,"
З цих слів навіть самі московити часто сміються, але якщо розібратись, то може стати і не до сміху, бо тут же цілком перехідний зміст. Річка і пісня - річка і пісня життя жертви. Рухається і не рухається, чутна і не чутна - означення перехідної і подвійної сутності, яка усвідомлюється агресором, але не усвідомлюється жертвою. Ну, звісно, дуже тихі вечори.
"Не слышны в саду даже шорохи,
Всё здесь замерло до утра."
Умова здійснення маніпулювання - невідання жертви про перехідну сутність, тому потрібен режим секретності, щоб і "шороху" не було "до утра" - поки жертву не буде остаточно перетягнуто на московський бік, і вже в її голові без примусу саме буде світити розумове "сонце-утро" русского міра чи московського світла.
"Если б знали вы, как мне дороги
Подмосковные вечера,"
Ще одне підтвердження 1) секретності - "Если б знали вы", 2) важливості справи - "дороги", 2) замаскована суть - "вечера", а за ними ночі невідання, а потім і чужі "утра."
"Речка движется и не движется,
Вся из лунного серебра.
Песня слышится и не слышится
В эти тихие вечера,"
З цих слів навіть самі московити часто сміються, але якщо розібратись, то може стати і не до сміху, бо тут же цілком перехідний зміст. Річка і пісня - річка і пісня життя жертви. Рухається і не рухається, чутна і не чутна - означення перехідної і подвійної сутності, яка усвідомлюється агресором, але не усвідомлюється жертвою. Ну, звісно, дуже тихі вечори.
"Что ж ты милая смотришь искоса,
Низко голову наклоня?
Трудно высказать и не высказать
Всё, что на сердце у меня,
А рассвет уже всё заметнее,
Так, пожалуйста, будь добра,
Не забудь и ты эти летние
Подмосковные вечера,"
Тут вже означається, що половина роботи зроблено. Клієнт "поплив" - жінка-жертва вже "смотрит искоса", "низко голову наклоня" - перегнута, занижена і нестабільна. Вже скоро можна бути завершувати справу і важко стримати емоції, але все ж ще трохи треба потерпіти - "трудно высказать и не высказать всё, что на сердце у меня". Терпіння додає передчуття майбутнього заволодіння жертвою - "А рассвет уже всё заметнее". Залишились останні нагадування і закріплення матеріалу, які вже трохи і вимагають віж жертви покірності ніби за благодіяння і важку спекотно-літню працю - "Так, пожалуйста, будь добра, Не забудь и ты эти летние Подмосковные вечера".
Низко голову наклоня?
Трудно высказать и не высказать
Всё, что на сердце у меня,
А рассвет уже всё заметнее,
Так, пожалуйста, будь добра,
Не забудь и ты эти летние
Подмосковные вечера,"
Тут вже означається, що половина роботи зроблено. Клієнт "поплив" - жінка-жертва вже "смотрит искоса", "низко голову наклоня" - перегнута, занижена і нестабільна. Вже скоро можна бути завершувати справу і важко стримати емоції, але все ж ще трохи треба потерпіти - "трудно высказать и не высказать всё, что на сердце у меня". Терпіння додає передчуття майбутнього заволодіння жертвою - "А рассвет уже всё заметнее". Залишились останні нагадування і закріплення матеріалу, які вже трохи і вимагають віж жертви покірності ніби за благодіяння і важку спекотно-літню працю - "Так, пожалуйста, будь добра, Не забудь и ты эти летние Подмосковные вечера".
P.S. Не дуже сподівають, що багато людей до цієї інформації поставиться серйозно. Ну, як кажуть: все буде значно гірше, ніж ви сподіваєтесь, але значно краще, ніж ви заслуговуєте. На мою думку, справи справді значно гірші. Скажімо, можна почитати, що співають і пишуть навіть наші, а не московські православні -
Русь неделима,
Она телом и духом едина,
или зловонный труп, на куски расчленённый?
Она телом и духом едина,
или зловонный труп, на куски расчленённый?
Нормально, правда? І сайт в тому ж дусі. І в автора є ще біля сотні пісень московською мовою. Я їх половину переслухав ще коли в УЦП МП був: все благопристойно: ромашки, тіхій вєчєр і т. д. А що "за порєбріком" - можна уявити, і, як той, хто трохи знає, можу сказати, що втішного мало.
В Україні таке перехідне майже все телебачення. В нас нема навіть розуміння, що вживання термінів "русь", "російський" стосовно московитів для українців є образливе і маніпулятивне.
Висновок особисто для себе роблю такий: у нашого покоління українських патріотів нема вибору - чи брати участь у війні, чи не брати, - бо все готове для нашого знищення. Єдиний вибір, який ми маємо, - це дати надію на українське майбутнє нашим дітям або не дати. Сам розумію, що своєю участю в УПЦ МП (хоча нікого цілеспрямовано не намагався увести в оману і ніби піклувався всім на добро) на штрафбат заслужив. От тільки де збори штрафбату - на телеканалі "Інтер" чи під хоругвами тієї ж УПЦ МП?
Немає коментарів:
Дописати коментар