вівторок, 11 квітня 2017 р.

Скоро в Рай, Шляхто

  
  Діви юродивиї для чого отвержени зостали от чертога облюбенца Христа Спасителя, азали (а чи) не для того, же з цнот своїх добрих учинков не Божеї, але людскої шукали слави? Бо гди (коли) рекли "Господи, Господи, отверзи нам", услишали от него: "Не вім вас". Якоби рекл: жесте і Дівство і Покору, і Послушенство, і Пости, і Молитви, і іншиє діла добріє заховали (зберегли), (то) не для слави Божеї, але для слави людскої; прето (тому) не знаюся до вас, ані почитаю вас за облюбениц моїх. Так мовит Григорій святий: Юродивия заправди суть Діви, бо тилко преходящеї людскої хвали іщут заплати.
  Что ся ткнет (стосується) історій: Умерл єдного часу вірний побожний і в цноти богатий нікоторий слуга Князя Баварского, которого всі дворяне і подданиє того Князя, для єго побожности і милосердних учинков, міли за святого чоловіка. Той нощи єдной рихло (скоро) по смерті своєй, з великим затрясенєм дому, в котором жена єго била, показался, которого она обачивши, що би ся с ним діяло питала. Отказал, же барзо (дуже) зле, бом праві зостал на вічниє осужден  муки. І рекла до него жена: вшак (однак) билесь побожний і милосердний, пришельци і убогиї сироти нігди з дому твоєго не виходили в порожні. Кормилесь їх, одівалесь їх, милостиню значную давалесь їм. І такіє ж добродійства не помогли тебі нічто? Отповість: не помогли. Спитала: а для чого ж (чому ж)? Отказал: а для того, жем ониї чинил не з любви, але з порожной хвали. Которая гди болш єго питати хотіла, рекл до неї: Позволено мні показатися тебі, але долго бавитися не позволено, бо діавол на подвор'ї стоячи ожидаєт мя. І тоє тебі, жено моя, мовлю: Нехай всі листвія древес обернутся в язики, якіє мої суть муки, виразити не могут. І так от неї чрез діавола визваний єст з барзо жалосним і страшним криком.
  Овож з тих двох прикладов ясно ся показуєт, же чоловік хоч би не знать якіє чинил добродітелі, гди з них не Божеї, але людскої іщет слави, не будет принят до Царства Небеснаго. Прето єсли хочем, аби наші добриї діла належитую себі от Бога одержали нагороду і нас в Царство Небесноє провадили, не творім оних з таким наміренієм, аби з них люде нас хвалили, але Бога. Що сам Христос виражаючи рекл: Тако да просвітится світ ваш пред чоловіки, яко да видят ваша добрая діла і прославят Отца вашего, іже єст на Небесех. То єст, а не да прославят вас самих.

Антоній Радивиловський. Вінець Христов.



1 коментар: