Деякі уточнення про Рай

  Олександр Гогун. Сталінські командос.
  Про пришестя радянських апаратників безпартійний націоналіст Тарас Боровець згадував із огидою й обридженням: «Райпартком но­вої аристократії з купою перших, других, третіх, їмже ність кінця, се­кретарів. Райвиконком, Райзагс, Райхарчпромкооперація, Райнарсуд, Райзаготхліб, Райзаготскот, Райзаготптиця, Райугіль, Райторг, Райліспром, Райзаготшкур, Раймолоко  — та совєтських “раїв” не пе­ рерахувати. І кожний такий “рай” має більше урядовців-дармоїдів, ніж колишня губерніяльна царська управа в Житомирі. Натомість в колиш­ньому “раї” — волості — сидів один старшина з писарем та сторожем. Хто ж всю цю “райську” сарану бюрократичних дармоїдів буде годува­ти? Вони ж паразитують на народі, як воші на тифозній жертві».

 За  21  місяць правління комуністів у  1939–1941  роках із території Західної Білорусі та Західної України було депортовано у східні райони СРСР приблизно 320 тисяч мешканців. Кількість заарештованих, в тому числі засуджених до розстрілу, склала 120 тисяч людей. Таким чином, за неповні два роки було репресовано  3% населення приєднаних терито­ рій: «У Західній Україні більшовицька влада нищила перш за все актив­них громадсько-політичних діячів, щоб таким чином обезголовити на­родну масу й позбавити українське суспільство елементів організованого національного життя». «Коли совєти прийшли,  — багато років по то­му розповідав у радянському таборі український націоналіст Володимир Казановський дисидентові Міхаїлу Хєйфєцу, — вони в нашому Бучачі за­брали 150 людей. Усіх, хто мав освіту»