Добрим є те, що добре завершується

Мама: 

- Ой, в нас такий батюшка (УПЦМП)

 молоденький хороший, добрий.

 Ну така вже мила дитина!

Я:

- Це не надовго:

 прийде старість - і прийде маразм.

  Диявол не бореться з людьми легковажними. Він лише підсилює їх легковажність, і цього йому достатньо. І такі люди можуть майже все життя прожити ніби праведниками. Аж поки не прийде старість і маразм. І лише тоді маразм виявить гріхи молодії. Як правило, це не гріхи явні - як блуд чи грошолюбство, а більш тонкі - помилкова філософія, скажімо.

  От, наприклад, у питанні мови є дві крайнощі: одна - вважати мову поняттям духовним і святим, інша - вважати, що мова і все матеріальне є злим. Мова - це матеріальне, але матеріальне - це не зле, а нейтральне. Господь каже людині: ти - земля: ти матеріальний і сам не знаєш, чого ти хочеш. От і йди, поли бур'яни своєї душі, бо в самому матеріальному світі зла немає, але є зло лише у твоїй людській душі, яка ще не усвідомила переваги свого духовного начала і воспротивилась Божому духовному велінню.

  Отже, мова - це матеріальне і земне. Які цікаві слова є у Біблії про земне? Є такі слова псалма 136: Як співатимемо пісню Господню на землі чужій? Здавалося б, із цим псалмом усе зрозуміло: Вавилон і його воїнство - це злі думки, дітей яких - тобто початки і зародки злих думок потрібно розбивати об камінь віри в Ісуса Христа. Це зрозуміло. Але чому ж пісню Господню не добре співати на чужій землі? Іншими словами: чому пісню Господню не добре співати чужою мовою-вимовою? А тому, що якщо ти бачиш зло у матеріальному і нейтральному, то ти бачиш неправдиво, помилково і гріховно. Забрати в когось мову і примусити його співати пісню Господню іншою мовою - це те саме, що і забрати у когось його землю і примусити співати на чужій землі. Але як співатимемо пісню Господню на землі чужій? Будемо співати, бо примушують, але з додатком: дочко вавилонська (люди і земна влада, яка має неочищені і тому злі думки), блаженним є той, хто розіб'є дітей твоїх об камінь. У першу чергу ці слова Біблії мають духовно-символічне значення, але це не означає, що буквального значення вони не мають.

  Що таке конкретно земля Ізраїльська, що гріх її відбирати? Земля Ізраїльска - це право власности. Але. Це не просто право власности, а право власности, підтверджене Богом. Бог обіцяв дати євреям цю землю і саме Бог їм її дав. Між іншим, самі євреї навіть не дуже хотіли ту землю брати і хотіли повернутись у Єгипет, за що і були покарані сорокалітнім блуканням у пустелі. Ось це право на палестинську землю - право володіння матеріальними здобутками, яке підтверджене Богом, - це право було оскаржене Вавилоном. Цікаво також те, що Господь радив через пророка Єремію підкоритись Вавилону. Здавалося б, чому відмовлятись хоча б часково від даного Богом права власности? І чому сам Бог ніби відмовляється від даного Самим Ним слова? Бог не відмовився від свого слова: євреї мали вибір: або всім загинути на своїй землі або часково пізнати відчуття богопокинутости в полоні і знову почати шанувати не тільки землю - і добре, і зле, але відновити шанування Бога і добра. Бо ти є земля, і в землю підеш - якщо ти втратиш своє духовне переважання і станеш земельно-нейтральним, то підеш у полон до землі - до людських царств, які живуть земельно-нейтрально, але не по-Божому, не Богообрані.

  Але Бог не забирає права на землю, а лише цим часковим полоном його утверджує: Вавилон карається більше, ніж Ізраїль, бо Ізраїль в свою землю повертається, а Вавилон жахається від сили Бога Ізраїля і зі страхом підтверджує право Ізраїля на Палестину. Своїм частковим полоном євреї ніби росповсюджують звістку про своє Божественне право власности. І так - аж поки це не стане відомо усім жителям землі.

  Коли у християнського народу відбирають його мову і примушують його молитись іншою мовою, то це може статись лише з тієї причини, що цей народ якоюсь мірою відступив від християнства і був покараний частковим позбавленням права власности на свою землю - права молитись рідною вимовою. Але християнське право - це право Божественне і непорушне. І право молитись християнам рідною мовою може бути порушеним лише для його підтвердження - для засвоєння усіма жителями землі. Українська вимова Богослужіння - це дана від Бога українцям земля. Ви можете це право оскаржити, але маєте бути готовими, що це право, як і право євреїв на Палестину, буде все одно відновлене, а покарано Богом більше - буде саме вас.

  Ну як же мені співати пісню Господню на чужій землі - чужою вимовою?

  Дочко вавилонська, блаженним є той, хто помститься тобі за відібрання в нас мови.

  Блаженний той маразм, який тебе рано чи пізно наздожене.