«Я буду вмирати, та, поки маю дихання в мені, я буду змагатись і буду квапитись хапати іскри сонця, відбитого в людських очах, я буду з тугою вчитись тайни самому запалювати їх, шукаючи в тих іскрах дороги з чорної прірви в безсмертя…».
І. Багряний. Людина біжить над прірвою.
У поляків є таке - кабарет, як наший 95-і квapтал. У одному зі скетчів молодий чоловік, що мешкає у місті, питає телефоном у свого батька й дядька - сільських і традиційних, якого їм сувеніра привезти з італії. Дядько попросив два плакати - папи і мусоліні.
ВідповістиВидалитиКабарети часом такі гарні - вслухатися у слова, бачити схожі на наші реакції. Та й веселять же. Раз - 15 хвилин хихотіння. Але є й погані - на віру нападають.
Тут, у поєднанні картинок, все як у житті.