Хронічна недолегітимність влади - це хвороба усіх республік. Навіть тих, які пройшли процедуру установчих зборів. Бо ж установчі збори теж мають право на помилки, які з роками все більше будуть хотіти виправити. Як з цим жити? А чого ви так хвилюєтесь? Ви що - влада? Ні? То нехай вона і хвилюється. По суті, то недолегітимність влади є однією з основ республік, і про це говорить також і Конституція України: пункти про те, що "джерелом влади є народ" і "ніхто не має права узурповувати владу" саме на цю хронічну недолегітимність, з якою потрібно якось миритись, і досить прозоро натякають. Ця недолегітимність навіть має свою мету: кожен предствник влади зобов'язується доводити свою легітимність діями на благо усіх (який жах!) громадян. У цьому і плюс республік. А мінус - у піддатливості недолегітимної влади до зовнішніх впливів: зовнішні агенти можуть шантажувати владу перевиборами, задіявши своїх агентів всередині республіки і гіпертрофувавши бездіяльність влади у очах громадян. А далі - як у анекдоті: те, що у попа є лише сини, вже не так важливо тоді, коли все місто повірило, що його дочка блудить.
Варіанти вирішення проблеми.
1. Республіканський. Усвідомлення громадянами зовнішніх загроз, визначення і іґнорування груп, що свідомо чи несвідомо працюють на зовнішніх гравців.
2. Нереспубліканський. Усвідомити, що республіканський устрій не єдиний можливий. А особливо - в умовах масової інфільтрації зовнішніх агентів, в умовах економічної слабкості держави.
Особисто я давно вже більше схиляюсь до другого варіанту. Але це зовсім не означає, що про перший потрібно забувати. З обома варіантами є свої проблеми. У першому варіанті потрібно навчити громадян якщо не ігнорувати, то хоча б автоматично ділити на два усяку інформацію, що пов'язана з агресором проти держави. Мова тут є зручним інструментом: якщо інформація надходить мовою країни-агресора її важливість має удвічі знижуватись. Це не означає, що не може бути корисної інформації мовою агресора, але в середньому - має бути приблизно така установка. Якщо такої установки нема, то ми маємо проблему.
Чим держава економічно міцніша загалом - тим менше хтось іззовні може впливати негативно на владу, тим менше загроз від республіканської недолегітимности. Саме тому недолегітимність не страшна для США, бо вона підкріплена економічною потугою. Не така страшна недолегітимність і для ЄС, бо внутршня економічна слабкість багатьох країн врівноважуюється загальною потугою ЄС. Хоча тут в ЄС трохи більше ризиків, ніж в США.
Ну, а по другому питанню - не знаю! Рятуйте!
Немає коментарів:
Дописати коментар