Щодо стратегічних ігор. ІМХО, стримуючим Московію стосовно України фактором є саме максимальне посилення української армії: сучасною зброєю, приладами, аналітикою. Найбільше, чого бояться московіти, - це зустрітись зі смертю на українських полях. Все інше (санкції) їх не зупиняє, а навпаки - роздратовує і мобілізовує. Натомість Україна отримує допомогу, ніби їй загрожує не Росія, а якийсь Ліван. Війну починають лише тоді, коли мають надію на успіх у війні. Воєнно слабка Україна - це ніби запрошення для Путіна: прийди і візьми, а ми скажемо, що зробили все, що могли. Звісно, українці будуть оборонятись і без допомоги, і буде криваве місиво, яке значно послабить і Україну, і Московію, бо не так багато навіть у півд.-східній Україні будуть радіти, приходу Москви, і тоді вже будуть нові і жорсткі санкції.
Я впевнений, що московіти психологічно готові до повномасштабної війни проти України. Тобто вони психологічно готові вбивати всіх українців, які будуть противитись встановленню московської влади в Україні. Пропаганда там працює масово і вбивчо, і будь-яка повага до української державності там давно загнана в марґінальне гетто. Єдине, що стримує їх від війни, - боязнь загрузнути в довготривалих кривавих бійнях з великими втратами. Думаю, що ще досі вони не почали повномасштабної війне не у зв'язку із санкціями, а у зв'язку із провалом плану А (легкого і швидкого завоювання) і з потребою більш детальної проробки плану Б (повномасштабної і, можливо, довготривалої війни). Провал плану А зробив обережнішими не тільки українців, а й московітів, які більш ретельно і детальніше стали розробляти свої плани. І впевнений, що вони дуже уважно спостерігають за тим, скільки і якої воєнної допомоги отримує Україна, і нинішні об'єми їх лише стимулюють до продовження розробки плану Б. Ясно, що подальші анексії матимуть ще менший позитивний ефект, ніж Крим і ЛДНР, але ніхто і не каже, що ця війна допуститься для посилення Московії. Війна потрібна для війни, і для цього є необхідні передумови: московітська наглість і українська слабкість.
Я це все пишу для того, щоб ви знали, що якщо в Україні чутно голоси, що українській армії сьогодні чогось не вистачає для оборони від Московії, то в госдепі про це відомо було вже давно. І були всі можливості усунути нестачу. А не усувають нестачі лише тому, що українці для них ніхто і звати їх ніяк. А всі ті вишиванки на їхніх віп-персонах - то ритуальна вистава на наших похоронах.
Отаку я бачу картину. Єдине, чого в цій картині не вистачає, - це парааналітичного фактора. Але покажіть мені в нашій країні парааналітика - і я перший кину у нього камінь.
Підсумую. Війни вдасться уникнути лише тоді, коли буде усунено один з двох факторів:
1. Воєнно-матеріальна спроможність агресора вести війну проти жертви у добутку з психологічною готовністю агресора до конкретної агресії.
2. Нездатність жертви спричинити значний і отверезюючий агресора опір.
На мою думку ні економічні санкції, ні низькі ціни на нафту не спроможні усунути жоден з цих факторів. І варіанти розвитку подій є лише два: або Америка озброює українську армію "до зубів", або все вирішуватиме куля-дура. Поки що все йде до варіанту другого.
Я впевнений, що московіти психологічно готові до повномасштабної війни проти України. Тобто вони психологічно готові вбивати всіх українців, які будуть противитись встановленню московської влади в Україні. Пропаганда там працює масово і вбивчо, і будь-яка повага до української державності там давно загнана в марґінальне гетто. Єдине, що стримує їх від війни, - боязнь загрузнути в довготривалих кривавих бійнях з великими втратами. Думаю, що ще досі вони не почали повномасштабної війне не у зв'язку із санкціями, а у зв'язку із провалом плану А (легкого і швидкого завоювання) і з потребою більш детальної проробки плану Б (повномасштабної і, можливо, довготривалої війни). Провал плану А зробив обережнішими не тільки українців, а й московітів, які більш ретельно і детальніше стали розробляти свої плани. І впевнений, що вони дуже уважно спостерігають за тим, скільки і якої воєнної допомоги отримує Україна, і нинішні об'єми їх лише стимулюють до продовження розробки плану Б. Ясно, що подальші анексії матимуть ще менший позитивний ефект, ніж Крим і ЛДНР, але ніхто і не каже, що ця війна допуститься для посилення Московії. Війна потрібна для війни, і для цього є необхідні передумови: московітська наглість і українська слабкість.
Я це все пишу для того, щоб ви знали, що якщо в Україні чутно голоси, що українській армії сьогодні чогось не вистачає для оборони від Московії, то в госдепі про це відомо було вже давно. І були всі можливості усунути нестачу. А не усувають нестачі лише тому, що українці для них ніхто і звати їх ніяк. А всі ті вишиванки на їхніх віп-персонах - то ритуальна вистава на наших похоронах.
Отаку я бачу картину. Єдине, чого в цій картині не вистачає, - це парааналітичного фактора. Але покажіть мені в нашій країні парааналітика - і я перший кину у нього камінь.
Підсумую. Війни вдасться уникнути лише тоді, коли буде усунено один з двох факторів:
1. Воєнно-матеріальна спроможність агресора вести війну проти жертви у добутку з психологічною готовністю агресора до конкретної агресії.
2. Нездатність жертви спричинити значний і отверезюючий агресора опір.
На мою думку ні економічні санкції, ні низькі ціни на нафту не спроможні усунути жоден з цих факторів. І варіанти розвитку подій є лише два: або Америка озброює українську армію "до зубів", або все вирішуватиме куля-дура. Поки що все йде до варіанту другого.
Немає коментарів:
Дописати коментар