Камінь спотикання для дурнів - це дурні успішні. Дурень дурневі здатний співчувати, а успішному дурневі - здатен співчувати удвічі, утричі і далі згідно багатства успішного дурня. Успішний дурень - це мрія дурня неуспішного, і свою мрію неуспішний дурень ніколи не зрадить. В суспільстві дурнів успішними можуть бути тільки дурні. Розумна і чесна людина - це загроза наявній успішності успішних дурнів і загроза мріям дурнів неуспішних. А із загрозами чинять швидко і чітко - знайти і знищити.
Така система панування дуралейства достатньо стабільна. Гомеостаз підтримується тією ідеєю, що кожен дурень може стати успішним. Ця ідея має собі підтвердження у наявності багатьох успішних дурнів. Кожен неуспішний дурень вважає, що успішність - це така собі лотерея, яку сьогодні виграли одні, а завтра - може виграти і він. І за теорією ймовірності і випадкових чисел - саме так і повинно бути: із рівнозначної множини сьогодні виграють одні, завтра - інші. Тобто, для того, щоб завтра стати успішним, потрібно лише дочекатись того завтра і не дати системі дестабілізуватись і змінитись - тобто, потрібно не дати розумникам можливості переінакшити систему, дестабілізувати систему панування дурнів. Іншими словами, знову є підтвердження того, що єдина загроза завтрашній успішності дурня - це активні розумники сьогодні, і їх потрібно дезактивовувати.
Проблеми у системі починаються тоді, коли розумні люди починають прикидатись дурниками. Це - ахілесова п'ята системи дурнів. На жаль, у дурнів недостатньо розуму, щоб розпізнати розумника, коли він прикидається дурнем. Дурники втрачають для себе розпізнавальний маркер загрози, і розумного сприймають за свого. Розумники, звісно, нічого значного у системі не змінють, бо вони розуміють, що у цій системі вони не можуть бути успішними за свою чесну працю. Тому вони на загальному рівні приймають правила дурної гри у випадковість. Але на рівні локальному, на рівні побутової взаємодії вони починають створювати свої таємні мережі протидії дурням.
За видимої відсутності розумників, які теж маскуються під дурнів, неуспішні дурні починають пожирати один одного, бо омріяне "успішне завтра" ніяк не настає, ґвалтівників системи - розумників теж не видно; тому починається самопоїдання. Їдять усіх, хто виглядає недостатньо дурним. Звісно, про те, що найдурнішими можуть виглядати і люди зовсім не дурні - про це дурні не здогадуються. Система захисту розумних від дурнів саме і спрямована на те, що підтримувати найдурніший вигляд того, на кого нападають дурні у своїй агресії відчаю.
Але для переходу системи дурнів у систему розумних у розумних є ще занадто мало ресурсів, бо ресурси переважно у успішних дурнів. Для розумників залишається останнє завдання - виставити розумними успішних дурнів. Якщо широкі дурні маси побачать, що успішні дурні - насправді не такі вже і дурні, то широкі дурні маси сприймуть успішних дурнів як основну загрозу для своєї системи дурнів, і, відповідно, як основну загрозу своєму "успішному завтра".
Звісно, це все при повному маскуванню розумників. З уст розумних доносяться збуджуючі гасла стосовно успішних дурнів: "Скільки можна терпіти ваше багатійство!", "Ви не такі дурні, як себе видаєте!", "Шо ти мелеш?!" і т. д. І таким чином розумники, що називається, переводять стрілки із себе на успішних дурнів. Починається протест і повстання дурнів неуспішних проти дурнів успішних. Успішні дурні намагаються зупинити повстання поясненнями, що лише система дурнів здатна забезпечити дурням завтрашню успішність - не руйнуйте систему, мовляв. Але їх вже ніхто не слухає. У мозку маси неуспішних дурнів сформувався чіткий індикатор: успішні дурні - зрадники системи, і їх треба знищити. Починається громадянська війна. Не беруть у ній участь лише кончені ідіоти, які вигукують оте беззмістовне: "Шо ти мелеш?!", "Шо ти мелеш?!"...
Немає коментарів:
Дописати коментар