На Вінничині планують розробити програму про розвиток кіномистецтва

Мої вічно вступні проби пера :)

Картина М. Примаченко. Дикий бик і ворон - тварини-друзі.

  Людство як єдиний вселюдський організм схильне до самогубства. Згідно законів фізики виживає той, хто має більше знань.  Але коли ти здобув найбільше знань і подолав усіх своїх ворогів, ти опиняєшся перед пустотою: далі нічого нема, бо ти вже все здобув. Можна і далі здобувати знання для зберігання своєї панівної позиції, але погодьтесь: це неймовірно якось тоскливо, неймовірна невідповідність висоти положення і убогсті бажань на рівні одноклітинних організмів. Можна вдатись в альтруїзм і духовність, але це загрожує смертю, бо є багато бажаючих зайняти твоє положення і, щоб не було з твоєї сторони реваншу, не полінуватись втоптати тебе по самі вуха в лайно, до якого ти не дуже і готовий. Альтруїзм тяготить невідомістю, болем, стражданнями. Альтруїзм важкий, особливо тоді, коли ти до нього не звик. Якщо і не кожен на висоті панування, то ймовірнісно кожен другий здається перед звичкою жити одноклітинним інстинктом виживання і далі, і ця звичка вимагає своєї кульмінації. Кульмінація вимагає такого ж безглуздя, як і все попереднє одноклітинне життя. Кульмінація безглуздя вимагає зробити щось таке неймовірно безглузде, чого ще світ не бачив і від чого раніше ніколи не здригався. Максимальний ефект серед обмеженого кола найбезглуздіших вчинків-варіантів. Якщо більш прозаїчно, то людину тягне на самогубство, і, оскільки решта людей набагато нижчі за статусом, то і вони в очах панівної особи не варті життя. Панівна особа чи група осіб вирішує знищити все людство.
  Знову прозаїчне питання: а що може завадити панівній особі чи групі здійснити свій людствовбивчий задум? Панівна група на те і панівна, що може розпорядитись людством на свій розсуд. Людство хронічно приречене. І єдине, що рятує людство від цієї приреченості, - це диво. Проза життя полягає у тому, що диво - це не розкіш, диво - це засіб виживання людства. Якщо припиниться диво - людство загине. Головна, мабуть, проблема дива полягає у тому, що диво і мрія - це не одне і те ж. Мріяти значно легше, ніж творити диво. Якоюсь мірою це навіть трохи протилежні заняття. Мрії можуть бути і корисними, але в самих мріях дива ще нема. Часто диво потребує навіть смерті мрії - недосконалої мрії.
  В нього було прізвисько "Кришталевий москаль"...


З попередніх "вступів" - http://zozvicnic.blogspot.com/2016/09/2245.html