Все геніальне просте, але не все просте геніальне

  Графік ACEGJ - умовно могутність імперій. Графік ABFIJ - умовно духовність імперій. Все пояснення до графіків - досить нудне, якби не 4-та - парадоксальна фаза: духовність росте, а імперія занепадає.
  Колись робив аналіз Рос-мос-імперії. Був дуже здивований, що рік приєднання України співпадав із піком духовності. Виходить: Богдан був приречений. :)
  Зараз вже цим не займаюсь: суєта суєт. :)

Хай Бог милує

Аж ось вибухла революція. Отже можна собі уявити, що почуло недодушене, затоптане, понижене українство, коли залізна рука спала з його горла, коли воно могло підвестись, умитись, людськими, не запльованими очима глянути в очі таким же людям, рівним, дружим, радісним. Уся замучена душа українства в ці дні побожно стала на коліна й молилась Революції: „Нині одпущаєши раба твого, Владико”.

Володимир Винниченко. Відродження нації. 

Сутність орди

  Об одном только помяну: враг усиленно старается внушить не тотчас, как замечено прегрешение, приступать к делу внутреннего себя от него очищения, а подождать немножко, не день и не час, а немножко. Но только согласись на это, он подставит другой грех, после греха языком грех оком и еще каким чувством, а этого греха очищение поневоле уже отложишь, потому что надо прежде очистить предыдущий. И пойдет, таким образом, отлагание на целый день, и грех за грехом наполнит душу. Вечером, до коего обычно откладывается дело покаянного себя очищения, ничего не видно в душе определенного - там шум и смятение, и мрак от множества допущенных падений. Душа похожа на очи, пылью набитые, или на воду, помутившуюся от множества нападшего туда сора. Как ничего не видно, то дело покаяния совсем оставляется, но вместе с тем и душа оставляется мутной и смятенной.

http://www.wco.ru/biblio/books/bran1/Main.htm

Про поступовість і послідовність

  Є така історія з демонського царства. Ну, приходять різні демони до диявола зі звітом про виконану роботу. Один звітує: я спровокував заворушення в місті, і загинуло 10 тисяч людей. Інший теж звітує: я спровокував війну між народами, і загинуло 50 тисяч людей. Диявол спокійно сидить вислуховує, позіхає і киває наступному до звіту. Наступний скромно промовляє: ну, я 40 років ходив за одним монахом, щоб спровокувати його на блуд, і нарешті я досяг успіху... Диявол встає, підходить до демона і кланяється йому в ноги, промовляючи: ти найкращий демон і ти заслуговуєш найвищої нагороди!

  Є інша історія. Один ігумен монастиря теж досліджує своїх підлеглих монахів – хто що доброго зробив. Один монах каже: я вирощував пшеницю, змолотив, пік хліб, і нагодував 10 тисяч бідняків. Інший: я служив безоплатно в лікарні і виправ білизну для 50 тисяч хворих. Ігумен спокійно досліджує далі. Один з монахів звітує наступне: я впав в блуд, але після того не полишив свого молитовного правила. І ігумен каже всім: ось цей монах здійснив найбільшу перемогу над демонами і його треба відзначити і потішити.

  Здавалося б, що спільного в цих історіях? А спільний в них висновок: протилежності не так потішаються з власної маси, як з відсутності своїх протилежностей. Тобто: для зла не так важливе збільшення зла, як зменшення добра; і для добра не так важливе збільшення добра, як зменшення зла. Ну, облишимо царство зла, але запитаємо про добро: чому так? Можна було б задати завдання для доманшього розв'язку, але тут не той формат. Тож пояснюю: все так тому, що збільшити добро ми можемо лише з Божою допомогою, а зменшити зло – можемо і самі. Тобто збільшення добра – це добре, але це те, що від нас мало залежить, а зменшення зла – це саме і є наш прояв у цьому житті. Це вам підтвердять і психо-неврологи педагогічного спрямування: все позитивне виховання – це формування гальмівних механізмів психіки. Процеси збудження відповідають за генерування ідей і є наближенні функціонально до інтелектуальних здібностей, до, так би мовити, формування диявола всередині нас. Саме так, бо якщо брати інтелектуальні здібності без будь-якого спрямування на добродійність, то це буде хаос безлічі ідей. Ну, диявол він такий. А з часом буде ще більше ідей, і ще більше хаосу.

  Замкнене коло. Чи просто коло? Інь – той, що не янь? Хто мене визволить із цього тіла смерті? - вигукував апостол Павло. А чому б не сказати «кола смерті»? Або просто - з цього матеріального світу, що має потребу в послідовності і поступовості? Ну, хто-хто – Бог і визволить, але чи сподобається тобі існування без послідовності і поступовості?

- Як це?

- А чого ти запитуєш?

Людожер, син людожера

Благочестивий муж Туптало Сава,
Запорожскаго войска честь і слава,
В Богоявленский день отверсту небу
Восшествія тамо совершил потребу,
В третій час на день третьяго року
Сем сот тисящна - з троїчна кроку,
В троїчном кирильском почи чину,
Душею Тройци лице зрит вину.
В віку сем добрі жил сто і три літа;
Оби сторичну взял мзду троїчна світа.

Святитель Дмитрій (Туптало) Ростовський.

Шанель №5

VIII


Діждалася... Відкрились очі;
"Це він!" - подумала вона.
Тепер, ой леле! дні і ночі,
І сну жарота самітна.
Все повне ним; чудесна сила
Мрійливу діву охопила
Тісним кільцем. Докучні їй
І гомін лагідний людський,
І погляд челяді дбайливий,
З журбою в глибині очей
Вона не слухає гостей,
Клене в душі їх рій шумливий,
І їх одвідини гучні,
І всі розмови їх нудні.


IX


Тепер з яким вона тремтінням
Солодкий розгорта роман!
З яким кипучим оп'янінням
П'є чашу пристрасних оман!
Диханням творчості живої
Одухотворені герої,
Коханець Юлії Вольмар,
Малек-Адель і де Лінар,
І Вертер, мучень бунтівливий,
І незрівнянний Грандісон,
Що нам лиш навіває сон,-
Усі в уяві нетерпливій
В єдиний образ одяглись,
Усі в Онєгіні злились.

http://ukrlib.com.ua/books-zl/printthebookzl.php?id=320&bookid=7&part=0&sort=0

***

Згадай, безумче! Світ — не тільки ти:
Крім тебе є думки, планети, птиці.
Є з'явища такої красоти,
Яка тобі, дурному, і не сниться!

Вмираючи, умій зо співчуттям,
З усмішкою поглянути навколо…
Хто злився раз із світовим життям, —
Згниє в землі, але не вмре ніколи!

М. Рильський.

Бєз рєвольвєра на свіданіє - атстой!

  Представники УПЦ МП все частіше опускаються до примітивного хамства. Сьогодні я так прямо в очі деяким і сказав. Звісно, якби я був без пістолєта, то мені б влетіло. З нашими людьми жартувати не варто. Доведеться надалі бути чемнішим і видавати щось подібне до наступного:

  Світло світить у темряві, і темрява його огорнути не може (с). Якщо у вас і є якась глупість, то все одно вона не може затьмарити того світла, яке ви випромінюєте.