Аж
ось вибухла революція. Отже можна собі
уявити, що почуло недодушене, затоптане,
понижене українство, коли залізна рука
спала з його горла, коли воно могло
підвестись, умитись, людськими, не
запльованими очима глянути в очі таким
же людям, рівним, дружим, радісним. Уся
замучена душа українства в ці дні побожно
стала на коліна й молилась Революції:
„Нині одпущаєши раба твого, Владико”.
Володимир Винниченко. Відродження нації.
Немає коментарів:
Дописати коментар