середа, 24 травня 2017 р.

Основи московитології

  Як для оцінки будь-якого явища потрібно мати чіткі і правильні основні поняття, що стосуються цього явища, так потрібно мати чіткі і правильні поняття про московитів. Хоча Україна - це не основне місце розселення московитів, але їх кількість тут досить значна, і це спонукає в московитології розглядати перш за все тих московитів, які мають українське громадянство, і класифікувати московитів перш за все за їх ставленням до українців і України.

  В умовах триваючого московито-українського збройного конфлікту ясне розуміння класифікації московитів стає надзвичайно важливим питанням національної безпеки. У цьому дописі зібрано основні і найбільш необхідні поняття московитології.

  Нагадаю, що термін "московити" - це термін, який українці використовують для означення так званих росіян. Росіяни, русскіє - це самоназва московитської нації, яка, з точки зору українців, є занадто претензійна з огляду на те, що українці - це теж руська нація, і узурпація терміну лише частиною групи східнослов'янських народностей не містить у собі любові і взаємоповаги, і тому означення "русскіє" містить у собі спекуляцію і є неточне. З усіх інших термінів термін "московити" - найбільш адекватний, бо означає історично домінуючу частину умовної північноросійської нації, яка і визначила сутність і особливості нації. Можна називати і північнороси, але тут виникають різні труднощі із точністю географічно-пов'язаних визначень: північні, східно-північні, східні і т. д. Московити - це визначення найбільшої точності і без неадекватних претензій на всеросійську спадщину.

 Згідно ставлення до українців і України московитів з українським громадянством можна розділити на три основні категорії:
1. Московитомовні українці.
2. Московити з українським громадянством.
3. Південнокацапи. 

  Московитомовні українці
 
  Найбільш прихильні до українців - московитомовні українці. Але під цю категорію найбільше маскуються московити інших категорій. Видавати із себе максимально прихильну до українців людину - це в Україні вигідна матеріально справа, і тому існує спокуса видавати із себе українця, не будучи таким. Московитомовні українці - це люди, які дійсно розчарувались у своїй материнській нації і хочуть стати українцями як нацією, яка досить близька до нації московитської, але позбавлена історичного багажу московитських гріхів і пороків. Московитомовний українець хоче щоб українство в ньому домінувало і робить для цього відповідні зусилля: настирливо вчить українську мову, всіляко підтримує українців у різних їх матеріальних і духовних потребах. На жаль, ця категорія найменш чисельна, і можливо, що тих, хто видає із себе московитомовних українців, набагато більше, ніж тих, хто такими є насправді. Серед відоми осіб, яких можна назвати московитомовними українцями , - Амосов і сестри із тріо Маренича. Амосов так і відійшов до Бога московитомовним українцем, а сестри із тріо дійшли до логічного завершення кожного московитомовного українця - стали українками і по настрою, і по мові. Це і є найкраща визначальна ознака московитомовного українця - його стійке спрямування до того, щоб стати українцем повноцінним.

  Московити з українським громадянством

  Решта дві категорії більш поширені - масові. Основні ознаки категорії московитів з українським громадянством - це бажання зберегти свою московитську ідентичність, але з повагою до української нації і державності. Це категорія найбільш чистих, так би мовити, московитів. Це люди, що були виховані на кращих зразках московитської освіти і культури, яка не позбавлена і національної самокритичності. Це люди, яким відомі і не забуті ті чисті джерела порядності, чистоти, простоти і нелукавства окремих представників московитства. І ці люди хочуть ці джерела зберегти. Але також ці люди адекватно розуміють свою ситуацію і свої обов'язки як громадян України. Ці люди розуміють, що московит в Україні не просто може, а зобов'язаний бути білінгвом - вільно володіти як московитською так і українською мовою. Виходить це в кожного різною мірою, але загальне прагнення саме таке - білінгвізм: московитська мова у внутрішньому локальному середовищі і українська у середовищі загальноукраїнському. Ці люди не представляють загрози для української державності, а навіть навпаки - здатні до деякої самопожертви заради цієї державності. Оскільки ця категорія масова, то її представників можна зустріти у різних сферах життєдіяльності суспільства у великих кількостях: волонтери, сумлінні воїни, держслужбовці, лікарі, педагоги і т. д. і т. п. Звісно, в тих умовах, коли московитська ідентичність - це ідентичність, яка почала проти українців не тільки економічну, а і відкриту збройну агресію і захоплення територій, то ця ідентичність може викликати деяке роздратування в українців навіть тоді, коли окремий носій московитської ідентичності налаштований до українців добре. Тут вже ми маємо ситуацію, яка вимагає діалогу, взаємопорозуміння і самокритичності з обох сторін. Українцям іноді в спілкуванні з представниками цієї категорії варто усвідомлювати, що націй безгрішних нема, і що українці теж не завжди чинили справедливо стосовно московитів. Московитам же з цієї категорії варто пам'ятати, що хоч і не максимально, але підтримка української ідентичності - це також і їх обов'язок як громадян України, і що без цієї підтримки вони можуть сповзти до категорії третьої.

  Південнокацапи

  Третя категорія - це категорія українських московитів із вираженими і домінуючими негативними ознаками - південнокацапів. Звісно, це слово має негативну ознаку, але воно цілком адекватне, бо воно і позначає саме негативні ознаки. Можна кожен раз писати "московити із вираженими і домінуючими негативними ознаками", але задля легшого сприйняття достатньо важливого на сьогодні матеріалу не буде гріхом і використання такого спрощенного варіанту означення. До того ж, це означення виявляє основний напрямок спекулятивної і деструктивної дії московитів з домінуючими негативними ознаками стосовно українців - це напрямок церковний і решти святинь: дружби, рідства, приязні.
  Південнокацапи - це люди самозакохані, сліпо закохані у себе і у свою націю. Південнокацапи - це люди, яким українці завжди щось винні. Південнокацапи - це люди, які ставляться з презирством до української нації загалом, а не до окремих її представників. Південнокацапи - це люди, які поважають лише тих українців, які визнають зверхність московито-російської нації. Південнокацапи - це люди, які вважають, що українська релігія і культура може бути повноцінна лише під московито-російським контролем і з домінуючими московитськими ознаками і т. д. На жаль, таких людей в Україні досить багато - це категорія, яка, можливо, і не домінує в середовищі українських московитів, але є достатньо масова. Це категорія, яка уможливила в Україні масовий колабораціонізм - згоду з московитською агресією проти України і відторгнення частини міжнародно визнаних українських територій.
  Крім українофобії, характерною ознакою цієї категорії є маскування під категорії менш деструктивні. Як усяке зло, південнокацапство не бажає виявляти своєї справжньої сутності, а маскується під добро. Оскільки основних недеструктивних московитських груп є дві, то і маскування відбувається двояке: маскування під московитомовних українців і маскування під порядних московитів. Вибір маскування здійснюється відповідно до ситуації і аудиторії. Виявлення цього маскування - це головне завдання українців у подоланні деструктивного московитського впливу в Україні. Відділивши деструктивну московитську частину - можна її дезактивувати. Основний інструмент для цього відділення - це виявлення усвідомлення московитом наявності в Україні деструктивних московитських груп і усвідомлення потреби виділення, марґіналізації і дезактивації деструктивного впливу цих груп. 
  Вартою уваги ознакою групи цієї класифікації є їхня активна робота по інфікуванню самих українців антиукраїнськими ідеями. Найбільш яскраво це можна спостерігати на діяльності УПЦ МП, якою керують формально українці, але заражені від південнокацапів інфекцією замаскованих антиукраїнських ідей. 

  Стислі загальні означення і висновки

  Звісно, ці категорії визначають лише домінантний напрямок, і можливий перехід з однієї категорії в іншу при кількісних змінах якоїсь із ознак. Перехідні варіанти становлять додаткову небезпеку своєю невизначеністю, а більш "чистий" навіть негативний варіант є менш небезпечним через свою чіткість і придатність до виявлення і адекватної реакції. 
  Проміжна мета - означення, відділення і контроль над деструктивною групою. Кінцева мета - перевиховання деструктивної групи через її марґіналізацію. В кінцевому позитивному результаті група південнокацапів має зникнути внаслідок перевиховання у порядних московитів або українців. Треба також зазначити, що таке перевиховання є обов'язком не тільки українців, але і українських московитів, які прагнуть чесності і порядності.


Немає коментарів:

Дописати коментар