Вибрані місця із тлумачень Іоана Златоуста на главу третю пророка Ісаї

Тяжким буває не лише голод, а й брак тих, хто (добре) керує справами; через це навіть найбагатші статки стають тяжчими за голод. Справді, яка користь із того, що все ллється наче з джерел, коли точаться міжусобні війни, коли море здіймається, хвилі лютують, ані стерничого, ані керманича немає — нікого, хто б зміг зупинити бурю обставин і викликати спокій?

Не малий прояв Божого гніву — і те, коли припиняються пророцтва. Так, коли Бог відвернувся від юдейського народу за гріхи синів Ілія та за велике беззаконня народу, пророцтва припинилися: «Слово Господнє, — говорить Писання, — було рідкісним у ті дні, видіння були нечастими» (1 Сам. 3:1). Те саме сталося і за днів Озії. Тим часом, вони мали б велику користь із цього, якби тільки захотіли. Слухати Божу волю, готуватися до прийдешніх лих, пізнавати невідоме — коли треба нападати на ворогів, коли бути спокійними, як уникнути скорбот — усе це багато в чому сприяло б їхньому спасінню. Але оскільки, чуючи одкровення, вони не чинили так, як слід було, то Бог позбавив їх і одкровень. І при цьому виявилась велика Божа людинолюбність: навіть знаючи наперед, що вони не скористаються Його дарами належно, Він усе ж робив з боку Свого все можливе.

«І дам їм отроків за начальників» (і поставлю юнаків князями їхніми) (вірш 4). Це гірше й набагато лиховісніше, ніж узагалі бути без начальника, бо хто не має влади — той без провідника, а в кого злий начальник — той має того, хто веде до загибелі. «Отроками» (у св. Іоана Золотоустого — «юнаками») пророк тут називає їх не для приниження віку, а щоб яскравіше показати їхнє безумство. Бувають і розумні юнаки, і старці, які живуть нерозумно; але оскільки таке трапляється рідко, а здебільшого навпаки, то він і назвав безумних цим іменем.

«Що ви тісните народ Мій?» (вірш 15). Він продовжує ту ж образну мову: як там говорив — «виноградник Мій», так і тут — «народ Мій». «І лиця вбогих осоромлюєте?» Тих, кого треба було наставляти — ви відганяєте; тих, кого слід було відновлювати — ви розбиваєте. До грабунку вони ще й зневажали нижчих, поводилися з ними гірше, ніж із рабами, поєднуючи користолюбство з гордовитістю, і з неправедного збагачення зростала в них велика пиха. З користолюбством невіддільна хвороба зарозумілості, і чим більше хто накопичує багатства, тим більше зростає й ця хвороба.