Мойсей мав своїх 40 років "пустелі" ще до виходу з Єгипту. Пустеля приписується для очищення і здобуття нового і кращого розуміння. Перший раз Мойсей спробував виводити свій народ з Єгипту ще коли він був біля сорока років, але отримав невдачу і був відісланий аж на сорок років у нерідну землю для навчання і кращої підготовки.
Але якого розуміння не вистачало Мойсею у сорок років? Він же навчався при дворі фараона як син - що він міг не знати?
Святе письмо нам розповідає, що не знав Мойсей. Мойсей втручається у конфлікт єврея з єгиптянином і вбиває єгиптянина. Це прояв грубої сили. І тут Мойсей отримує перемогу, показуючи, що він має достатньо грубої сили і влади, щоб вбивати єгиптян і захищати євреїв. Думаючи, що він уже достатньо все зробив для встановлення свого лідерства серед євреїв, він втручається у конфлікт між євреями, закликаючи їх до миру. І тут він отримує поразку, бо євреї не приймають його за керівника, а навпаки - звинувачують у злих намірах стосовно них. І через цю поразку Мойсей йде на сорок років у чужий край.
Що це була за поразка? Мойсей виявив своє незнання, що здатність обороняти від зовнішнього ворога - це ще не основне у побудові суспільного благополуччя. Він обороняв від зовнішнього ворога і сподівався, що цього достатньо - і це була його помилка незнання. Незнання того, що здатність до ефективної самоорганізації - це може бути важливіше, аніж здатність до оборони. Іншими словами можна сказати про нерозуміння м'якої сили і засобів ідеології. Єгиптяни побачили, що Мойсей має силу оборонятись, але вони не мали мойсейових ідей, а жили ідеями єгипетськими і навіть самого Мойсея вважали все ще представником єгипетських ідей, тому і питали: чи ти не хочеш і нас вбити, як вбив єгиптянина. Мойсей на сорок років йде в чужу землю, щоб очиститись від Єгипту - щоб очиститись від єгипетської ідеології, щоб люди нарешті повірили, що він не єгипетський агент, який розмовами про обіцяну землю незалежності приховує чергову неволю і гноблення. З іншої сторони - сам Мойсей сорок років вивчає урок про те, як потужно світська влада може впливати на свідомість людей і їхню здатність до самоорганізації через посилення внутрішньої конфліктності під надуманими і неіснуючими приводами.
Фараон, мабуть, вважав за щастя собі, що цей потужний бунтар Мойсей втік у чужу землю. Вся ідеологічна машина Єгипту працювала ефективно і далі, і тому фараон був упевнений у своїй силі. Фараон вважався живим богом, і ніщо не віщувало неприємностей. Навіть коли Мойсей робив дива перед фараоном, то це не сильно бентежило фараона, бо єгипетські жерці могли робити майже все так само. Але губить фараона його ж велич і самовпевненість від цієї величі. Мойсей приносить із собою дещо, що не можуть заперечити єгипетські жерці: перше - ідею, що влада - від Бога любові, який, бачачи людські страждання, може повторити державні здібності в інших людях, а не лише віддавати все в руки фараона; друге - розуміння Мойсеєм не лише грубої сили, але й розуміння принципів і засобів протидії ідеологічним диверсіям.
У псалмі 118 написано: блаженна людина, яку Ти покараєш, щоб навчитися їй заповідей Твоїх. Це точно про Мойсея: першою поразкою його Бог покарав, щоб він за сорок років підготувався до наступної великої перемоги. У фараона ж в житті настільки все було добре і успішно, що він зрештою програв дуже трагічно. Про це варто пам'ятати, дивлячись на багатих і успішних.
Немає коментарів:
Дописати коментар