Підписи до гравюр печерських святих, що знаходимо у Печерському патерику 1661-го року, написані церковнослов'янською мовою переважно з українськими особливостями. Тим не менш, ці віршовані підписи слід розглядати як зразки саме української поезії, бо церковнослов'янської нації не існує, а серед тих націй, які послуговувались історично церковнослов'янською, саме до нації української ці зразки є найближчі.
Цей допис не є черговим дослідженням стародруків з метою довести історичність і повноправність української вимови церковнослов'янської. Для цієї мети більш підходять численні книги з тисячами сторінок прозою, які зовсім неможливо викласти в одному дописі. Але розгляд і транслітерацію підписів під гравюрами печерських святих викладаю тут радше для ширшого долучення до концентрованих зразків духовної української поезії минулих віків, що поєднана також з візуальними образами старовини.
Треба зазначити, що українські особливості церковнослов'янської в текстах під цими гравюрами трапляються досить часто - майже в кожному другому підписі, що складається переважно лише з двох рядків. Особисто я не можу позбутись відчуття, що автори навмисно підкреслювали українські відмінності, хоча робили це, як часто доводилось це робити в умовах підневільних, дещо таємниче. Переважно українські особливості розміщуються у кінцевих римованих складах. Якщо читати ці вірші московською вимовою, то можна сказати, що якщо рими дотримуватись не дуже суворо, то московською вони теж читаються нормально. Постає питання: чи загалом в даній роботі рима переважно дотримується суворо чи не дуже? І коли ми читаємо решту віршів без українських особливостей, то натрапляємо на майже дивовижну річ: в усіх них рима дотримується дуже суворо - не односкладово, а двоскладово з усією точністю. Автор ніби говорить нам: кожен може знайти у цих віршах своє: якщо не досліджувати тонко, то можна й віднести ці вірші до московських, але хто муж досконалий, той знайде, що нічого московського тут нема. Але автор не дає нам жорстких доказів своєї українськості, його докази розчинені в поезії.
Отже, викладаю самі гравюри і транслітерацію підписів під ними. Для зручності транслітерацію викладаю у трьох варіантах: українською, українською з підкресленими особливостями і московською. Повністю із твором можна ознайомитись за адресою.
Книга Живота: Слова Животнаго Мати.
Томужде і ми Книгу Житій сих вручаєм,
Книга Єго да се подасть місто, чаєм.
Христу Цареві в Руці, дана в сей Печаті
Книга Живота: Слова Животнаго Мати.
Томужде і ми Книгу Житій сих вручаєм,
Книга Єго да се подасть місто, чаєм.
Христу Цареви в Руце, дана в сей Печати
Книга Живота: Слова Животнаго Мати.
Томужде и мы Книгу Житий сих вручаем,
Книга Его да се подаст место чаем.
Маеться на увазі, що на цій гравюрі зображено, як Мати Божа, під час чесного Її Успіння, віддається в руки Царя Христа. Так само і книга житій печерських святих посвячується Господу, і висловлюється сподівання, що і читачі цієї книги досягнуть тих же райських помешкань.
Антоній вселься в землю, умертви страсть тілу,
Славу мира в персть всели, аду попра силу.
Сице Россом даст образ трех враг побіждати,
Сподобися пред лицем Тройци ликовати.
Антоній вселься в землю, умертви страсть тілу,
Славу мира в персть всели, аду попра силу.
Сице Россом даст образ трех враг побіждати,
Сподобися пред лицем Тройци ликовати.
Антоний вселься в землю, умертви старсть телу,
Славу мира в персть всели, аду попра силу.
Сице Россом даст образ трех враг побеждати,
Сподобися пред лицем Тройцы ликовати.
Виноград із Єгипта в землю обіщанну,
С пещери, міста трудов, в Церков, Богом зданну,
Веселяще Россов, пренесеся тіло,
Дар Божий дастся в жертву, ста верху світило.
Виноград із Єгипта в землю обіщанну,
С пещери, міста трудов, в Церков(ъ), Богом зданну,
Веселяще Россов, пренесеся тіло,
Дар Божий дастся в жертву, ста верху світило.
Виноград из Египта в землю обещанну,
С пещеры, места трудов, в Церковь, Богом зданну,
Веселяще Россов, пренесеся тело,
Дар Божий дастся в жертву, ста верху светило.
Вірш на честь перенесення мощів преподобного Феодосія із печер до Успенського собору.
Симону Петру Церкви зданіє явленно;
Зді Симону Варягу то бисть одкровенно.
Одоліти ад і сей да не чаєт,
Вінец єй славу, Пояс силу обіщаєт.
Симону Петру Церкви здание явленно;
Зде Симону Варягу то бысть откровенно.
Одолети ад и сей да не чает,
Венец ей славу, Пояс силу обещает.
Тут підпису віршованого нема. Чудеса при основанії церкви печерскія. Тексти нижнього ряду зображень: 1 - Явися Господь Антонію, 2 - Роса показа місце, 3 - Святослав нача копати.
Стефан Церкві Печерской вінцем показася,
Соверши єй начало, вінчающ вінчася.
Стефан Церкви Печерской венцем показася,
Соверши ей начало, венчающ венчася.
Варлаам возвращаєм в мир, пострада многа;
Странствуя в святая, достиже пред Бога.
Варлаам возвращаем в мир, пострада многа;
Странствуя в святая, достиже пред Бога.
Варлаам імі в подвигах крилі голубині,
Странствуя, принесе вітв Чину: в мирі нині.
Варлаам імі в подвигах крилі голубині,
Странствуя, принесе вітв(ъ) Чину: в мирі нині.
Варлаам име в подвигах крыле голубине,
Странствуя, принесе ветвь Чина: в мире нине.
Мається на увазі принесення преподобним Варлаамом церковних уставів від греків.
Ісая в Ростові возрастил єст віру:
Возрасл к Небу, Христова зрит возраста міру.
Ісая в Ростові возрастил єст(ъ) віру:
Возрасл к Небу, Христова зрит возраста міру.
Исая в Ростове возрастил есть веру:
Возрасл к Небу, Христова зрит возраста меру.
Між зображеннями підпис: Успеніє преподобнаго Ісаїї (Ісаиѣ) єпископа Ростовського сиротам питателя.
Даміан єрей, больних врачева елеєм,
Єлей радости прият, днесь с Христом Єреєм.
Даміан єрей, больних врачева елеєм,
Єлей радости прият, днесь с Христом Єреєм.
Дамиан иерей, больных врачева елеем,
Елей радости прият, днесь с Христом Иереем.
Ієремія, тайная зряще человіков:
Зрит нині одкровенні тайну Творца віков.
Ієремія, тайная зряще человіков:
Зрит нині одкровенні тайну Творца віков.
Иеремия, тайная зряще человеков:
Зрит нине откровенне тайну Творца веков.
Цікавий приклад аж двох взаємозамінностей в одному слові і на одному зображенні і підписі: на гравюрі написано - ЕРЕМИЯ, в підписі - ІЕРЕМѢЯ.
Матфей зряше подземних ефіопов яві:
Красніше паче земних лице зрит во славі.
Матфей зряше подземных эфиопов яве:
Краснейше паче земных лице зрит во славе.
Тут злі духи були бачені преподобним у вигляді темних істот - ефіопів. Наступна гравюра вже опише випадок, коли злі духи являлись і в образах білих і блискучих, тож не варто сильно перейматись цими зовнішніми ознаками.
Ісакій іскушен бі тьмою в лицу світа,
Буйством мудрости горней взиска по вся літа.
Исакий искушен бе тьмою в лицу света,
Буйством мудрости горней взыска по вся лета.
(Продовження - в наступному дописі)
Немає коментарів:
Дописати коментар